¹⁵ Божки людів то срібло та золото, діло рук людських:

¹⁶ вони мають уста й не говорять, очі мають вони і не бачать,

¹⁷ мають уші й не чують, в їхніх устах нема віддиху!

¹⁸ Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробляє, усі, хто надію на них покладає!

¹⁹ Доме ізраїлів, благословіть Господа! Аароновий доме, благословіть Господа!

²⁰ Доме Левіїв, благословіть Господа! Хто боїться Господа, благословіть Господа!

²¹ Благословенний Господь від Сіону, що мешкає в Єрусалимі! Алілуя!

¹ Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!

² Дякуйте Богу богів, бо навіки Його милосердя!

³ Дякуйте Владиці владик, бо навіки Його милосердя!

⁴ Тому, хто чуда великі Єдиний вчиняє, бо навіки Його милосердя!

⁵ Хто розумом небо вчинив, бо навіки Його милосердя!

⁶ Хто землю простяг над водою, бо навіки Його милосердя!

⁷ Хто світила великі вчинив, бо навіки Його милосердя!

⁸ сонце, щоб вдень панувало воно, бо навіки Його милосердя!

⁹ місяця й зорі, щоб вони панували вночі, бо навіки Його милосердя!

¹⁰ Хто Єгипет побив був у їхніх перворідних, бо навіки Його милосердя!

¹¹ і ізраїля вивів з-між них, бо навіки Його милосердя!

¹² рукою міцною й раменом простягненим, бо навіки Його милосердя!

¹³ Хто море Червоне розтяв на частини, бо навіки Його милосердя!

¹⁴ і серед нього ізраїля перепровадив, бо навіки Його милосердя!

¹⁵ і фараона та війська його вкинув у море Червоне, бо навіки Його милосердя!

¹⁶ Хто провадив народ Свій в пустині, бо навіки Його милосердя!

¹⁷ Хто великих царів повбивав, бо навіки Його милосердя!

¹⁸ і потужних царів перебив, бо навіки Його милосердя!

¹⁹ Сигона, царя амореян, бо навіки Його милосердя!

²⁰ і Оґа, Башану царя, бо навіки Його милосердя!

²¹ і Хто землю їхню дав на спадщину, бо навіки Його милосердя!

²² на спадок ізраїлеві, Своєму рабові, бо навіки Його милосердя!

²³ Хто про нас пам'ятав у пониженні нашім, бо навіки Його милосердя!

²⁴ і від ворогів наших визволив нас, бо навіки Його милосердя!

²⁵ Хто кожному тілові хліба дає, бо навіки Його милосердя!

²⁶ Дякуйте Богу небесному, бо навіки Його милосердя!

¹ Над річками Вавилонськими, там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіона!

² На вербах у ньому повісили ми свої арфи,

³ співу бо пісні від нас там жадали були поневолювачі наші, а веселощів наші мучителі: Заспівайте но нам із Сіонських пісень!

⁴ Як же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця?

⁵ Якщо я забуду за тебе, о Єрусалиме, хай забуде за мене правиця моя!

⁶ Нехай мій язик до мого піднебіння прилипне, якщо я не буду тебе пам'ятати, якщо не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою!...

⁷ Пам'ятай же, о Господи, едомським синам про день Єрусалиму, як кричали вони: Руйнуйте, руйнуйте аж до підвалин його!...

⁸ Вавилонськая дочко, що маєш і ти ограбована бути, блажен, хто заплатить тобі за твій чин, що ти нам заподіяла!

⁹ Блажен, хто ухопить та порозбиває об скелю і твої немовлята!...

¹ Давидів. Прославляю Тебе цілим серцем своїм, перед богами співаю Тобі!

² Вклоняюсь до храму святого Твого, і славлю імення Твоє за Твоє милосердя й за правду Твою, бо звеличив Ти був над усе Своє Ймення та слово Своє!

³ Удень, як взиваю, почуєш мене, підбадьорюєш силою душу мою!