⁷ Сумує вино молоде, виноградина в'яне, усі радісносерді зідхають,

⁸ спинилися радощі бубнів, галас веселунів перестав, затихла потіха від гусел!

⁹ При пісні вина вже не п'ють, став гірким п'янкий напій для тих, хто його попиває...

¹⁰ Зруйноване місто спустошене, всі доми позамикані, щоб не ввійти...

¹¹ На вулицях крик за вином, усяка радість померкла, веселість землі на вигнання пішла,

¹² позосталося в місті спустошення, і розбита на звалище брама...

¹³ Бо так буде посеред землі, посеред народів, як при оббиванні оливки, немов при визбируванні, коли збір винограду скінчився.

¹⁴ Свій голос підіймуть і будуть радіти, через величність Господню викрикувати голосно будуть від моря.

¹⁵ Тому Господа славте на сході, на морських островах Ім'я Господа, Бога Ізраїлевого!

¹⁶ Ми чуємо співи від краю землі: Слава Праведному! Але я сказав: Гину, гину, ой горе мені: Грабіжники граблять, і грабуючи, граблять грабіжно!

¹⁷ Страх і яма та пастка на тебе, мешканче землі!

¹⁸ І станеться, той, хто втікатиме від крику жаху, до ями впаде, хто ж із ями виходить, буде схоплений в пастку, бо відкриті розтвори згори, а підстави землі затремтіли...

¹⁹ Земля поруйнована зовсім, земля поторощена, вся земля захиталась...

²⁰ Захиталась земля, немов п'яний, і рухається, мов нічліжний курінь, і вчинився над нею тяжким її гріх, і впала вона, й більш не встане!

²¹ І станеться в день той, Господь навістить військо висоти на висоті, і земних царів на землі,

²² і будуть зібрані разом, мов в'язні до ями, й у в'язницю вони будуть замкнені, а по днях багатьох будуть навіщені!

²³ Місяць тоді засоромиться та застидається сонце, бо Господь Саваот зацарював на Сіонській горі та в Єрусалимі, а перед старішими слава Його!

¹ Господи, Ти мій Бог! Я буду Тебе величати, хвалитиму Ймення Твоє, бо Ти чудо вчинив, виконав давні приречення, певную правду!

² Бо Ти купою каменя місто вчинив, укріплене місто руїною, чужинецький палац перестав бути містом, навіки не буде воно відбудоване!

³ Тому буде хвалити Тебе народ сильний, місто людів насильників буде боятись Тебе,

⁴ бо твердинею став Ти нужденному, твердинею став для убогого в час його утиску, охороною від хуртовини, тінню від спеки, і дух тих насильників був немов хуртовина на стіну!

⁵ Як спекоту в пустині, Ти крики чужинців приборкав; як тінню від хмари спекоту, спів насильників так Він приглушить.

⁶ І вчинить Господь Саваот на горі цій гостину з страв ситих, гостину із вин молодих, із шпікового товщу, із очищених вин молодих.

⁷ І Він на горі цій понищить заслону, заслону над усіма народами, та покриття, що розтягнене над усіма людами.

⁸ Смерть знищена буде назавжди, і витре сльозу Господь Бог із обличчя усякого, і ганьбу народу Свого він усуне з усієї землі, бо Господь це сказав.

⁹ І скажуть в той день: Це наш Бог, що на Нього ми мали надію і Він спас нас! Це Господь, що на Нього ми мали надію, тішмося ж ми та радіймо спасінням Його!

¹⁰ Бо Господня рука на горі цій спочине, Моав же на місці своєму потоптаний буде, як солома витоптується у гноївці,

¹¹ і простягне він руки свої серед неї, немов той пливак простягає, щоб пливати, і принизить пиху його Він разом з підступами його рук.

¹² А високу твердиню цих мурів твоїх Він розвалить, понизить, на землю їх кине, у порох!

¹ Того дня заспівають у Юдинім краї пісню таку: У нас сильне місто! Він чинить спасіння за мури й примурки.

² Відчиняйте ворота, і хай ввійде люд праведний, хто вірність хоронить!

³ Думку, оперту на Тебе, збережеш Ти у повнім спокої, бо на Тебе надію вона покладає.

⁴ Надійтеся завжди на Господа, бо в Господі, в Господі вічна твердиня!

⁵ Бо знизив Він тих, хто замешкує на висоті, неприступне те місто понизив його, Він понизив його до землі, повалив аж у порох його!

⁶ Його топче нога, ноги вбогого, стопи нужденних...

⁷ Проста дорога для праведного, путь праведного Ти вирівнюєш.

⁸ І на дорозі судів Твоїх, Господи, маємо надію на Тебе: За Ймення Твоє та за пам'ять Твою пожадання моєї душі,

⁹ за Тобою душа моя тужить вночі, також дух мій в мені спозаранку шукає Тебе, бо коли на землі Твої суди, то мешканці світу навчаються правди!

¹⁰ Хоч буде безбожний помилуваний, то проте справедливости він не навчиться: у краю правоти він чинитиме лихо, а величности Господа він не побачить!

¹¹ Господи, піднялася рука Твоя високо, та не бачать вони! Нехай же побачать горливість Твою до народу, і нехай посоромляться, хай огонь пожере ворогів твоїх!

¹² Ти, Господи, вчиниш нам мир, бо й усі чини наші нам Ти доконав!

¹³ Господи, Боже наш, панували над нами пани окрім Тебе, та тільки Тобою ми згадуємо Ймення Твоє.

¹⁴ Померлі вони не оживуть, мертві не встануть вони, тому Ти навідав та вигубив їх, і затер всяку згадку про них.

¹⁵ Розмножив Ти, Господи, люд, розмножив Ти люд, і прославив Себе, всі границі землі Ти далеко посунув.

¹⁶ Господи, в горі шукали Тебе, шепіт прохання лили, коли Ти їх картав.

¹⁷ Як жінка вагітна до породу зближується, в своїх болях тремтить та кричить, так ми стали, о Господи, перед обличчям Твоїм:

¹⁸ ми були вагітними та корчилися з болю, немов би родили ми вітер, ми спасіння землі не вчинили, і мешканці всесвіту не народились...

¹⁹ Померлі твої оживуть, воскресне й моє мертве тіло. тому пробудіться й співайте, ви мешканці пороху, бо роса Твоя це роса зцілень, і земля викине мертвих!

²⁰ Іди, мій народе, ввійди до покоїв своїх, і свої двері замкни за собою, сховайся на хвилю малу, поки лютість перейде!

²¹ Бо Господь ось виходить із місця Свого, навідати провини мешканців землі, кожного з них, і відкриє земля свою кров, і вже не закриє забитих своїх!

¹ У той день навідає Господь Своїм твердим, і дужим та сильним мечем левіятана, змія прудкого, і левіятана, змія звивкого, і дракона, що в морі, заб'є.

² У той день заспівайте про нього, про виноградник принадний:

³ Я Господь, його Сторож, щохвилі його Я напоюю; щоб хто не навідав його, стережу його вдень та вночі,

⁴ Я гніву не маю. Хто Мені дасть тернину й будяччя, на бій Я піду проти них, і спалю їх усіх!...

⁵ Хіба буде держатися міцно Мого він захисту, щоб мир учинити зо Мною, зо Мною щоб мир учинити!

⁶ Яків у майбутньому пустить коріння, розцвітеться Ізраїль і пуп'янки пустить, і поверхню вселенної плодом наповнять.

⁷ Чи Він уразив його, як уразив того, хто бив був його? Чи він був забитий, як забиті були його вбивники?

⁸ Ти вигнав його, відіслав його й судишся з ним, вигнав його Своїм подувом сильним у день східнього вітру.

⁹ Тому вина Якова буде окуплена цим, а це плід увесь: усунення з нього гріха, коли він учинить каміння все жертівника побитим, немов грудки крейди, і не стоятимуть більше Астарти, і стовпи на честь сонця.

¹⁰ Бо місто укріплене буде самотнє, мешкання покинене та позоставлене, мов би пустиня, там пастися буде теля, і там буде лежати воно, та понищить галузки його.

¹¹ Коли висохнуть віття його, то поламане буде, жінки прийдуть і спалять його... А що це нерозумний народ, тому милосердя до нього Творець його мати не буде, і не буде ласкавий до нього Створитель його...

¹² І станеться в день той, плоди помолотить Господь від бігу ріки до потоку єгипетського, а ви по одному позбирані будете, синове Ізраїля!

¹³ І станеться в день той, і буде засурмлено в велику сурму, і прийдуть, хто гинув у краї асирійському, і вигнанці до краю єгипетського, і будуть вони на святій горі в Єрусалимі вклонятися Господеві.

¹ Горе тобі, Самарії, короні пишноти Єфремлян п'яних, квітці зів'ялій краси його гордости, що лежить на верхів'ї долини врожайної, від вина поп'янілих!

² Ось потужний та сильний у Господа, мов злива із градом, мов буря руїнна, мов повідь сильна, заливна, його кине на землю із силою!

³ Ногами потоптана буде корона пишноти Єфремлян п'яних,

⁴ і станеться квітка зів'яла краси його гордости, що на верхів'ї долини врожайної, немов передчасно дозріла та смоква, що її як побачить людина, ковтає її, як вона ще в долоні його!

⁵ Стане Господь Саваот того дня за прекрасну корону, і за пишний вінок для останку народу Його,

⁶ і духом права тому, хто сидить у суді, і хоробрістю тим, хто до брами повертає бій!

⁷ І ось ці від вина позбивались з дороги, і від п'янкого напою хитаються: священик і пророк позбивались з дороги напоєм п'янким, від вина збаламутились, від напою п'янкого хитаються, блудять вони у видіннях, у постановах своїх спотикаються...

⁸ Бо всі столи повні блювотою калу, аж місця нема!...

⁹ Кого буде навчати пізнання, і кому виясняти об'явлення буде? Відставлених від молока чи від перс повідлучуваних?

¹⁰ Бо на заповідь заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там.

¹¹ Тому незрозумілими устами й іншою мовою буде казати народові цьому

¹² Отой, Хто до них говорив: Це спочинок! Дайте змученому відпочити, і це відпочинок, та вони не хотіли послухати.

¹³ І станеться їм слово Господа: заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там, щоб пішли та попадали навзнак, і щоб були зламані й впали до пастки й зловилися!...

¹⁴ Тому то послухайте слова Господнього, ганьбителі, що пануєте над тим народом, що в Єрусалимі!

¹⁵ Бо кажете ви: Заповіта ми склали зо смертю і з шеолом зробили умову. Як перейде той бич, мов вода заливна, то не прийде до нас, бо брехню ми зробили притулком своїм, і в брехні ми сховались!

¹⁶ Тому Господь Бог сказав так: Оце поклав каменя Я на Сіоні, каменя випробуваного, наріжного, дорогого, міцно закладеного. Хто вірує в нього, не буде той засоромлений!

¹⁷ І право за мірило Я покладу, а справедливість вагою; і притулок брехні град понищить, а сховище води заллють!

¹⁸ І заповіт ваш із смертю поламаний буде, а ваша умова з шеолом не втримається: як перейде нищівна кара, то вас вона стопче!

¹⁹ Коли тільки перейде вона, вона вас забере, бо щоранку вона переходити буде, удень та вночі, і станеться, тільки з тремтінням ви будете слухати звістку про це...

²⁰ Бо буде постеля коротка, щоб на ній розтягнутись, а покривало вузьке, щоб накритися ним...

²¹ Бо повстане Господь, немов на горі Перацім; затремтить Він у гніві, немов у долині в Гів'оні, щоб Свій чин учинити, предивний Свій чин, щоб зробити роботу Свою, незвичайну роботу Свою!

²² Тож не насміхайтесь тепер, щоб не стали міцнішими ваші кайдани, бо призначене знищення чув я від Господа, Бога Саваота, про всю землю...