³⁵ Мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.

³⁶ І дав Ти мені щит спасіння Свого, і чинить великим мене Твоя поміч!

³⁷ Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.

³⁸ Жену я своїх ворогів, і повигублюю їх, і не вернуся, аж поки не винищу їх!

³⁹ Я їх повигублюю й їх потрощу, і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.

⁴⁰ Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.

⁴¹ Повернув Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненависників, й я їх понищу!

⁴² Озирались вони та немає спасителя, кликали до Господа і не відповів їм!

⁴³ І я їх зітру, як той порох землі, як болото на вулицях їх розітру й розтопчу їх!

⁴⁴ Ти ж від бунту народу мойого мене бережеш, на голову люду мене стережеш, мені будуть служити народи, яких я й не знав!

⁴⁵ Передо мною чужинці підлещуються, на вістку про мене слухняні мені.

⁴⁶ В'януть чужинці, і тремтять у твердинях своїх.

⁴⁷ Живий Господь, і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесеться Бог скелі спасіння мого!

⁴⁸ Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене познижував,

⁴⁹ що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!

⁵⁰ Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, Іменню Твоєму співаю!

⁵¹ Ти башта спасіння Свойого царя, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві, Давиду й насінню його аж навіки!

¹ А оце останні Давидові слова: Слово Давида, сина Єссеєвого, і слово мужа високопоставленого, помазаного Богом Якововим, і солодкого піснотворця Ізраїлевого.

² Дух Господній говорить в мені, а слово Його на моїм язику!

³ Сказав Бог Ізраїлів, Скеля Ізраїлева говорила мені: пануючий серед людей, справедливий панує у Божім страху!

⁴ І він буде, як світло поранку безхмарного, коли сонце виходить уранці, як з блиску трава виростає з землі по дощі!

⁵ Чи мій дім не такий перед Богом? Вічного бо заповіта в усьому мені там укладено і він стережеться, бо він усе спасіння моє й усе жадання! Хіба Він не дасть, щоб він виріс?

⁶ А нечестивий, як терен, відкинений, і вони всі, бо рукою його не беруть.

⁷ А хто хоче до них доторкнутись, нехай запасеться залізом чи держаком списа, і на місці своїм огнем будуть попалені!

⁸ А оце імена Давидових лицарів: Йошев-Башшевет, тахкемонець, голова ґвардії, він вимахував своїм держаком одним разом на вісім сотень побитих.

⁹ По ньому Елеазар, син Додо, сина Ахохі, був серед трьох лицарів з Давидом. Коли филистимляни зневажали ізраїльтян, що зібралися там на війну, і повтікали всі ізраїльтяни,

¹⁰ він устав, та й ударив на филистимлян, аж змучилася рука його, і приліпилася рука його до меча. І зробив Господь велике спасіння того дня, а народ вертався за ним тільки на грабування.

¹¹ А по ньому Шамма, син Аґе, гарарянин. І зібралися филистимляни до Лехи, а там була ділянка поля, повна сочевиці, а народ повтікав перед филистимлянами.

¹² І став він посередині тієї ділянки та й врятував її, а филистимлян побив. І зробив Господь велике спасіння.

¹³ І зійшли троє з тридцяти напочатку, і прийшли в жнива до Давида, до твердині Адуллам. А громада филистимлян таборувала в долині Рефаїм.

¹⁴ Давид же тоді був у твердині, а залога филистимська була тоді в Віфлеємі.

¹⁵ І спрагнув Давид та й сказав: Хто напоїть мене водою з криниці, що в брамі?

¹⁶ І продерлися ці три лицарі до филистимського табору, і зачерпнули води з віфлеємської криниці, що в брамі. І вони винесли, і принесли до Давида, та він не схотів її пити, і вилив її для Господа,

¹⁷ та й сказав: Борони мене, Господи, чинити таке! Чи я буду пити кров тих мужів, що ходили, наражаючи життям своїм? І не хотів він пити її... Оце зробили три ці лицарі.

¹⁸ А Авішай, брат Йоава, Церуїного сина, він голова цих тридцяти. І він вимахував своїм списом над трьома сотнями, що побив. І він мав славу серед тих трьох.

¹⁹ Із тих тридцятьох він був найбільше поважаний, і став він їм за провідника. А до тих трьох не належав.

²⁰ А Беная, син Єгоядин, син хороброго мужа, багаточинний, з Кавцеїлу, побив двох синів Аріїла моавського. І він зійшов, і забив лева в середині ями сніжного дня.

²¹ Також побив він одного єгиптянина, мужа поставного, а в руці цього єгиптянина був спис. І зійшов він до нього з києм, і видер списа з руки того єгиптянина, та й убив його списом його.

²² Оце зробив Беная, син Єгоядин, і його слава була серед тих трьох лицарів.

²³ З тих тридцяти він був поважніший, а до тих трьох не належав. І Давид призначив його до своєї таємної ради.

²⁴ Асаїл, Йоавів брат, серед тих тридцяти; Елханан, син Додів, із Віфлеєму;

²⁵ Шамма хародянин, Еліка хародянин,

²⁶ Хелец цалтянин; Іра, син Іквешів, текоїтянин;

²⁷ Авіезер аннетотянин, Мевуннай хушатянин,

²⁸ Цалмон ахохянин, Магарай нетофатянин,

²⁹ Хелев, син Баанин, нетофатянин; Іттай, син Ріваїв, міґґів'атянин, сини Веніяминові;

³⁰ Беная пір'ятонянин, Гіддай з Нахале-Ґаашу,

³¹ Аві-Алвон арватянин, Азмавет бархум'янин,

³² Ел'яхба шаалвонянин, сини Яшемові, Йонатан,

³³ Шамма гарарянин; Ахіам, син Шарарів, арарянин;

³⁴ Еліфелет, син Ахасбаїв, сина маахатянина; Еліям, син Ахітофелів, ґіллонянин;

³⁵ Хецрав кармелянин, Паарай арб'янин,

³⁶ Їґ'ал, син Натанів, з Цови; Бані ґадянин,

³⁷ Целек аммонеянин; Нахарай бееротянин, зброєноша Йоава, сина Церуїного;

³⁸ Іра їтрянин, Ґарев їтрянин,

³⁹ Урія хіттянин, усіх тридцять і сім.

¹ І знову запалився Господній гнів на Ізраїля, і намовив сатана Давида проти них, говорячи: Іди, перелічи Ізраїля та Юду!

² І сказав цар до Йоава, вождя війська, що з ним: Перемандруй серед усіх Ізраїлевих племен від Дану аж до Беер-Шеви, і перелічіть народ, і я пізнаю число цього народу.

³ І сказав Йоав до царя: Нехай же Господь, Бог твій, додасть до народу в сто раз стільки, скільки є, а очі мого пана, царя, бачать. Та нащо пан мій, цар, уподобав собі таку річ?

⁴ Та цареве слово до Йоава та на військових провідників перемогло. І вийшов Йоав та військові провідники від царя, щоб перелічити Ізраїлів народ.

⁵ І перейшли вони Йордан, і таборували в Ароері, з правого боку міста, що лежить в середині долини Ґаду та при Язері.

⁶ І прийшли вони до Ґілеаду та до краю Тахтім-Ходші. І прийшли до Дан-Яану, і навколо до Сидону.

⁷ І прийшли вони до твердині Цор й до всіх міст хіввеянина та ханаанеянина, і вийшли до Юдиного Неґеву, до Беер-Шеви.

⁸ І мандрували вони по цілому краю, і прийшли в кінці дев'яти місяців та двадцяти днів до Єрусалиму.

⁹ І дав Йоав цареві число переліку народу. І було Ізраїля вісімсот тисяч сильних мужів, що витягають меча, а Юдиного мужа п'ятьсот тисяч чоловіка.

¹⁰ І збентежилося Давидове серце, як перелічив він народ. І сказав Давид до Господа: Я дуже згрішив, що зробив це! А тепер, Господи, відсунь же провину Свого раба, бо я дуже немудро вчинив!...

¹¹ І встав Давид рано вранці, а Господнє слово було до пророка Ґада, Давидового прозорливця, говорячи:

¹² Іди, та й скажеш Давидові: Так сказав Господь: Три карі кладу Я на тебе, вибери собі одну з них, і Я зроблю її тобі.

¹³ І прийшов Ґад до Давида, і розповів йому та й до нього сказав: Чи прийдуть тобі сім літ голоду в твоїм краї, чи теж три місяці твого втікання перед ворогами твоїми, а вони тебе гнатимуть, чи теж буде три дні моровиця в твоїм Краї? Подумай тепер та й ріши, яке слово верну я Тому, Хто послав мене.

¹⁴ І сказав Давид до Ґада: Сильно скорблю я! Нехай же впадемо ми до Господньої руки, бо велике Його милосердя, а в руку людську нехай я не впаду!...

¹⁵ І дав Господь моровицю в Ізраїлі від ранку й аж до часу умовлення, і померло з народу від Дану й аж до Беер-Шеви сімдесят тисяч чоловіка...

¹⁶ І простяг той Ангол свою руку на Єрусалима, щоб вигубити його, та Господь пожалував щодо того зла. І сказав Він до Ангола, що вигубляв серед народу: Забагато тепер, попусти свою руку! А Ангол Господній був при тоці євусеянина Аравни.

¹⁷ І сказав Давид до Господа, коли побачив того Ангола, що побивав серед народу, і проказав: Я ось згрішив, і пішов проти Закону. А ці вівці, що зробили вони? Нехай же рука Твоя буде на мені та на домі батька мого!...

¹⁸ І прийшов того дня Ґад до Давида, та й сказав йому: Устань, постав Господеві жертівника на току євусеянина Аравни.

¹⁹ І пішов Давид за словами Ґадовими, як наказав був Господь.

²⁰ І виглянув Аравна, і побачив царя та його слуг, що йдуть до нього. І вийшов Аравна, і вклонився цареві обличчям своїм до землі.

²¹ І сказав Аравна: Чого прийшов пан мій, цар, до свого раба? А Давид відказав: Купити від тебе цього тока, щоб збудувати жертівника для Господа, і буде стримана зараза від народу.

²² І сказав Аравна до Давида: Нехай пан мій, цар, візьме, і нехай принесе жертву, що добре в очах його. Дивися, ось худоба на цілопалення, а молотілки та ярма на дрова.

²³ Усе віддає Аравна, о царю, цареві. І сказав Аравна до царя: Господь, Бог твій, нехай уподобає Собі тебе!

²⁴ І сказав цар до Аравни: Ні, бо тільки куплю від тебе за ціну, і не принесу дармо цілопалень Господеві, Богові моєму. І купив Давид тока й худобу за срібло п'ятидесяти шеклів.

²⁵ І Давид збудував там жертівника для Господа, і приніс цілопалення та мирні жертви. І Господь був ублаганий для Краю, і була стримана зараза від Ізраїля.