1
Кожен бо первосвященик, що з-між людей вибирається, настановляється для людей на служіння Богові, щоб приносити дари та жертви за гріхи,
2
і щоб міг співчувати недосвідченим та заблудженим, бо й сам він перейнятий слабістю.
3
І тому він повинен як за людей, так само й за себе самого приносити жертви за гріхи.
4
А чести цієї ніхто не бере сам собою, а покликаний Богом, як і Аарон.
5
Так і Христос, не Сам Він прославив Себе, щоб Первосвящеником стати, а Той, що до Нього сказав: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.
6
Як і на іншому місці говорить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим.
7
Він за днів тіла Свого з голосінням великим та слізьми приніс був благання й молитви до Того, хто від смерти Його міг спасти, і був вислуханий за побожність Свою.
8
І хоч Сином Він був, проте навчився послуху з того, що вистраждав був.
9
А вдосконалившися, Він для всіх, хто слухняний Йому, спричинився для вічного спасіння,
10
і від Бога був названий Первосвящеником за чином Мелхиседековим.
11
Про це нам би треба багато казати, та висловити важко його, бо нездібні ви стали, щоб слухати.
12
Ви бо за віком повинні б бути вчителями, але ви потребуєте ще, щоб хтось вас навчав перших початків Божого Слова. І ви стали такими, яким потрібне молоко, а не страва тверда.
13
Бо хто молока вживає, той недосвідчений у слові правди, бо він немовля.
14
А страва тверда для дорослих, що мають чуття, привчені звичкою розрізняти добро й зло.
