41
і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм,
42
і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє!
43
і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів!
44
А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки!
45
і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю.
46
і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому!
47
і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
48
і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови!
49
Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені.
50
Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене.
51
Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого!
52
Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію!
53
Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають!
54
Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки.
55
Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого!
56
Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся.
57
Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів.
58
Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
59
Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув.
60
Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді.
61
Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого.
62
Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї.
63
Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже!
64
Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов!
65
Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
66
Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я!
67
Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
68
Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов!
69
Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх.
70
Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого.
71
Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов!
72
Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
73
Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей!
74
Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю!
75
Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти.
76
Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба.
77
Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя.
78
Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої.
79
До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої.
80
Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився!
81
Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого!
82
За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?...
83
Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув.
84
Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам?
85
Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм.
86
Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені!
87
Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх!
88
Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
89
Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває.
90
З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона,
91
усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
92
Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй!
93
Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш.
94
Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю!
95
Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю.
96
Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка!
