¹² Прошу я вас, браття, будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покривдили!

¹³ І знаєте ви, що в немочі тіла я перше звіщав вам Євангелію,

¹⁴ ви ж моєю спокусою в тілі моїм не погордували, і мене не відкинули, але, немов Ангола Божого, ви прийняли мене, як Христа Ісуса!

¹⁵ Тож де ваше тодішнє блаженство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали б!

¹⁶ Чи ж я став для вас ворогом, правду говорячи вам?

¹⁷ Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хочуть, щоб ви пильнували про них.

¹⁸ То добре, пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як приходжу до вас.

¹⁹ Дітки мої, я знову для вас терплю муки породу, поки образ Христа не відіб'ється в вас!

²⁰ Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я сумнів за вас.

²¹ Скажіть мені ви, що хочете бути під Законом: чи не слухаєтесь ви Закону?

²² Бо написано: Мав Авраам двох синів, одного від рабині, а другого від вільної.

²³ Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, за обітницею.

²⁴ Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сінай, що в рабство народжує, а він то Аґар.

²⁵ Бо Аґар то гора Сінай в Арабії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у рабстві з своїми дітьми.

²⁶ А вишній Єрусалим вільний, він мати всім нам!

²⁷ Бо написано: Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в породі не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!

²⁸ А ви, браття, діти обітниці за Ісаком!

²⁹ Але як і тоді, хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер.

³⁰ Та що каже Писання? Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкувати син рабині разом із сином вільної.

³¹ Тому, браття, не сини ми рабині, але вільної!

¹ Христос для волі нас визволив. Тож стійте в ній та не піддавайтеся знову в ярмо рабства!

² Ось я, Павло, кажу вам, що коли ви обрізуєтесь, то нема вам тоді жадної користи від Христа.

³ І свідкую я знову всякому чоловікові, який обрізується, що повинен він виконати ввесь Закон.

⁴ Ви, що Законом виправдуєтесь, полишилися без Христа, відпали від благодаті!

⁵ Бо ми в дусі з віри чекаємо надії праведности.

⁶ Бо сили не має в Христі Ісусі ані обрізання, ані необрізання, але віра, що чинна любов'ю.

⁷ Бігли ви добре. Хто заборонив вам коритися правді?

⁸ Таке переконання не від Того, Хто вас покликав.

⁹ Трохи розчини квасить усе тісто!

¹⁰ Я в Господі маю надію на вас, що нічого іншого думати не будете ви. А хто вас непокоїть, осуджений буде, хоч би він хто був!

¹¹ Чого ж, браття, мене ще переслідують, коли я обрізання ще проповідую? Тоді спокуса хреста в ніщо обертається!

¹² О, коли б були навіть відсічені ті, хто підбурює вас!

¹³ Бо ви, браття, на волю покликані, але щоб ваша воля не стала приводом догоджати тілу, а любов'ю служити один одному!

¹⁴ Бо ввесь Закон в однім слові міститься: Люби свого ближнього, як самого себе!

¹⁵ Коли ж ви гризете та їсте один одного, то глядіть, щоб не знищили ви один одного!

¹⁶ І кажу: ходіть за духом, і не вчините пожадливости тіла,

¹⁷ бо тіло бажає противного духові, а дух противного тілу, і супротивні вони один одному, щоб ви чинили не те, чого хочете.

¹⁸ Коли ж дух вас провадить, то ви не під Законом.

¹⁹ Учинки тіла явні, то є: перелюб, нечистість, розпуста,

²⁰ ідолослуження, чари, ворожнечі, сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі,

²¹ завидки, п'янство, гулянки й подібне до цього. Я про це попереджую вас, як і попереджав був, що хто чинить таке, не вспадкують вони Царства Божого!

²² А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра,

²³ лагідність, здержливість: Закону нема на таких!

²⁴ А ті, що Христові Ісусові, розп'яли вони тіло з пожадливостями та з похотями.

²⁵ Коли духом живемо, то й духом ходімо!

²⁶ Не будьмо чванливі, не дражнімо один одного, не завидуймо один одному!

¹ Браття, як людина й упаде в який прогріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом лагідности, сам себе доглядаючи, щоб не спокусився й ти!

² Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового.

³ Коли бо хто думає, що він щось, бувши ніщо, сам себе той обманює.

⁴ Нехай кожен досліджує діло своє, і тоді матиме тільки в собі похвалу, а не в іншому!

⁵ Бо кожен нестиме свій власний тягар!

⁶ А хто слова навчається, нехай ділиться всяким добром із навчаючим.

⁷ Не обманюйтеся, Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!

⁸ Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне.

⁹ А роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо.

¹⁰ Тож тому, поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним!

¹¹ Погляньте, якими великими буквами я написав вам своєю рукою!

¹² Усі ті, хто бажає хвалитися тілом, змушують вас обрізуватись, щоб тільки вони не були переслідувані за хреста Христового.

¹³ Бо навіть і ті, хто обрізується, самі не зберігають Закона, а хочуть, щоб ви обрізувались, щоб хвалитися їм вашим тілом.

¹⁴ А щодо мене, то нехай нічим не хвалюся, хіба тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, що ним розп'ятий світ для мене, а я для світу.

¹⁵ Бо сили немає ані обрізання, ані необрізання, а створіння нове.

¹⁶ А всі ті, хто піде за цим правилом, мир та милість на них, і на Ізраїля Божого!

¹⁷ Зрештою, хай ніхто не турбує мене, бо ношу я Ісусові рани на тілі своїм!...

¹⁸ Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з духом вашим, браття! Амінь.