⁴⁸ І прийшли до Мойсея старшини над тисячами війська, тисячники та сотники,

⁴⁹ та й сказали Мойсеєві: Твої раби перелічили військових, що під нашою рукою, і нікого з нас не бракувало.

⁵⁰ І ми принесли Господню жертву, кожен, хто знайшов що з золота, ланцюжок на ноги, і нараменник, перстень, сережки та нашийника на очищення наших душ перед Господнім лицем.

⁵¹ І взяв Мойсей та священик Елеазар від них те золото, кожну зроблену річ.

⁵² І було всього золота приношення, що принесли для Господа, шістнадцять тисяч сімсот і п'ятдесят шеклів від тисячників і від сотників.

⁵³ Військові грабували кожен для себе.

⁵⁴ І взяв Мойсей та священик Елеазар те золото від тисячників та сотників, і внесли його до скинії заповіту, пам'ятка для Ізраїлевих синів перед Господнім лицем.

¹ А в Рувимових синів та в синів Ґадових були великі стада, дуже численні. І побачили вони край Язерський та край Ґілеадський, а ото це місце місце добре для худоби.

² І прийшли Ґадові сини та сини Рувимові, та й сказали до Мойсея й до священика Елеазара та до громадських начальників, говорячи:

³ Аторот, і Дівон, і Язер, і Німра, і Хешбон, і Ел'але і Севам, і Нево, і Беон,

⁴ та земля, що Господь побив був перед Ізраїлевою громадою, вона земля добра для худоби, а в твоїх рабів є худоба.

⁵ І сказали вони: Якщо ми знайшли ласку в очах твоїх, то нехай дано буде ту землю твоїм рабам на володіння. Не перепроваджуй нас через Йордан!

⁶ І сказав Мойсей до Ґадових синів та до синів Рувимових: Чи брати ваші підуть на війну, а ви будете тут сидіти?

⁷ І для чого ви стримуєте серце Ізраїлевих синів від переходу до того Краю, що дав їм Господь?

⁸ Так зробили були ваші батьки, коли я посилав їх із Кадеш-Барнеа побачити той Край.

⁹ І ввійшли вони в Ешкольську долину, і побачили були той Край, і стримали серце Ізраїлевих синів, щоб не входити до того Краю, що дав їм Господь.

¹⁰ І запалився Господній гнів того дня, і присягнув Він, говорячи:

¹¹ Поправді кажу, не побачать ці люди, що виходять з Єгипту, від віку двадцяти літ і вище, тієї землі, що Я присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову, бо вони не виконували наказів Моїх,

¹² окрім Калева, Єфуннеєвого сина, кеніззеянина, та Ісуса, сина Навинового, бо вони виконували накази за Господом.

¹³ І запалився був гнів Господній на Ізраїля, і Він зробив, що вони ходили по пустині сорок літ, аж поки не скінчилося все те покоління, що робило зло в Господніх очах.

¹⁴ А оце стали ви замість ваших батьків, як нащадки грішних людей, щоб збільшити ще палючий гнів Господній на Ізраїля.

¹⁵ Бо як ви відвернетесь від Нього, то Він ще далі триматиме його в пустині, і ви спричините згубу всьому цьому народові.

¹⁶ А вони підійшли до нього та й сказали: Ми побудуємо тут кошари для нашої худоби та міста для наших дітей,

¹⁷ а ми самі узброїмося, готові до бою перед Ізраїлевими синами, аж поки не введемо їх до їхнього місця. А діти наші осядуть по твердинних містах, охороняючи себе перед мешканцями цієї землі.

¹⁸ Ми не вернемось до наших домів, аж поки Ізраїлеві сини не заволодіють кожен спадком своїм.

¹⁹ Бо ми не будемо володіти з ними по той бік Йордану й далі, бо прийшла нам наша спадщина з цього боку Йордану на схід.

²⁰ І сказав їм Мойсей: Якщо ви зробите цю річ, якщо ви узброїтесь на війну перед Господнім лицем,

²¹ і перейде кожен ваш узброєний Йордан перед Господнім лицем, аж поки Він не вижене ворогів Своїх перед Собою,

²² то буде здобутий той Край перед Господнім лицем, і ви потому вернетеся, і будете невинні перед Господом та перед Ізраїлем. І буде вам цей Край на володіння перед Господнім лицем.

²³ А якщо не зробите так, то ви згрішили Господеві, і знайте, що ваш гріх знайде вас!

²⁴ Побудуйте собі міста для ваших дітей, та кошари для ваших отар. А що вийшло з ваших уст, те зробіть.

²⁵ І сказали Ґадові сини та сини Рувимові до Мойсея, говорячи: Раби твої зроблять, як пан наш приказує.

²⁶ Діти наші, жінки наші, стадо наше та вся наша худоба будуть там, у ґілеадських містах.

²⁷ А раби твої перейдуть, кожен військовий озброєний, перед Господнім лицем на війну, як пан наш наказує.

²⁸ І Мойсей наказав про них священикові Елеазарові й Ісусові, синові Навиновому, та головам батьківських домів племен Ізраїлевих синів.

²⁹ І сказав Мойсей до них: Якщо Ґадові сини та сини Рувимові перейдуть із вами Йордан, кожен озброєний на війну перед лицем Господнім, і буде здобутий Край перед вами, то дасте їм ґілеадський край на володіння.

³⁰ А якщо вони не перейдуть з вами озброєні, то отримають володіння серед вас в ханаанському Краї.

³¹ І відповіли Ґадові сини та сини Рувимові, говорячи: Що говорив Господь до твоїх рабів, так зробимо.

³² Ми перейдемо озброєні перед Господнім лицем до ханаанського Краю, а з нами буде наше володіння по цей бік Йордану.

³³ І Мойсей дав їм, Ґадовим синам і синам Рувимовим та половині племені Манасії, Йосипового сина, царство Сігона, царя аморейського, і царство Оґа, царя башанського, той Край по містах його, у границях міст того Краю навколо.

³⁴ І збудували Ґадові сини Дівон, і Атарот, і Ароер,

³⁵ і Атарот Шофан, і Язер, і Йоґбегу,

³⁶ і Бет-Німру, і Бет-Гаран, твердинні міста та кошари для отари.

³⁷ У Рувимові сини збудували: Хешбон, і Ел'але, і Кір'ятаїм,

³⁸ і Нево, і Баал-Меон, зміненоіменні, і Сивму, і назвали йменнями міста, що вони збудували.

³⁹ І пішли сини Махіра, сина Манасії, до Ґілеаду, та й здобули його, і позбавили спадщини амореянина, що в ньому.

⁴⁰ І дав Мойсей Ґілеад Махірові, синові Манасії, і той осів у ньому.

⁴¹ А Яір, син Манасіїн, пішов і здобув їхні села, та й назвав їх: Яірові села.

⁴² А Новах пішов та й здобув Кенат та залежні від нього міста, і назвав його своїм ім'ям: Новах.

¹ Оце походи Ізраїлевих синів, що вийшли з єгипетського краю за своїми військовими відділами під рукою Мойсея та Аарона.

² А Мойсей написав їхні виходи з їхніми походами за Господнім наказом, і оце їхні походи за їхніми виходами.

³ І рушили вони з Рамесесу першого місяця, п'ятнадцятого дня першого місяця, другого дня по Пасці вийшли Ізраїлеві сини сильною рукою на очах усього Єгипту.

⁴ А Єгипет ховав, кого побив Господь серед них, кожного перворідного, а над їхніми богами зробив Господь суди.

⁵ І рушили Ізраїлеві сини з Рамесесу, і таборували в Суккоті.

⁶ І рушили з Суккоту й таборували в Етамі, що на краю пустині.

⁷ І рушили з Етаму, а вернулися до Пі-Хіроту, що перед Баал-Цефоном, і таборували перед Міґдолом.

⁸ І рушили з-перед Хіроту, і перейшли серед моря до пустині, і йшли триденною дорогою в Етамській пустині, і таборували в Марі.

⁹ І рушили з Мари й увійшли до Еліму, а в Елімі дванадцять джерел води та сімдесят пальм, і таборували там.

¹⁰ І рушили з Еліму й таборували над Червоним морем.

¹¹ І рушили з-над Червоного моря й таборували в пустині Сін.

¹² І рушили з пустині Сін і таборували в Дофці.

¹³ І рушили з Дофки й таборували в Алуші.

¹⁴ І рушили з Алушу й таборували в Ріфідімі, і не було там води на пиття для народу.

¹⁵ І рушили з Ріфідіму й таборували в пустині Сінай.

¹⁶ І рушили з пустині Сінай і таборували в Ківрот-Гаттааві.

¹⁷ І рушили з Ківрот-Гаттаави й таборували в Хацероті.

¹⁸ І рушили з Хацероту й таборували в Рітмі.

¹⁹ І рушили з Рітми й таборували в Ріммоні Переца.

²⁰ І рушили з Ріммону Переца й таборували в Лівні.

²¹ І рушили з Лівни й таборували в Ріссі.

²² І рушили з Рісси й таборували в Кегелаті.

²³ І рушили з Кегелати й таборували на горі Шефер.

²⁴ І рушили з гори Шефер і таборували в Хараді.

²⁵ І рушили з Харади й таборували в Макгелоті.

²⁶ І рушили з Макгелоту й таборували в Тахаті.

²⁷ І рушили з Тахату й таборували в Тераху.

²⁸ І рушили з Тераху й таборували в Мітці.

²⁹ І рушили з Мітки й таборували в Хашмоні.

³⁰ І рушили з Хашмони й таборували в Мосероті.

³¹ І рушили з Мосероту й таборували в Бене-Яакані.

³² І рушили з Бене-Яакану й таборували в Хорі Ґідґаду.

³³ І рушили з Хору Ґідґаду й таборували в Йотваті.

³⁴ І рушили з Йотвати й таборували в Авроні.

³⁵ І рушили з Аврони й таборували в Ецйон-Ґевері.

³⁶ І рушили з Ецйон-Ґеверу й таборували в пустині Цін, це Кадеш.

³⁷ І рушили з Кадешу й таборували на Гор-горі, на краю едомської землі.

³⁸ І зійшов священик Аарон на Гор-гору з Господнього наказу, та й помер там сорокового року виходу Ізраїлевих синів з єгипетського краю, п'ятого місяця, першого дня місяця.

³⁹ А Аарон був віку ста й двадцяти й трьох літ, коли помер він на Гор-горі.

⁴⁰ І почув ханаанеянин, цар Араду, а він сидів на півдні в Краї ханаанськім, що йдуть Ізраїлеві сини.

⁴¹ І рушили від Гор-гори й таборували в Цалмоні.

⁴² І рушили з Цалмони й таборували в Пуноні.

⁴³ І рушили з Пунону й таборували в Овоті.

⁴⁴ І рушили з Овоту й таборували в Ійє-Гааварімі, на моавській границі.

⁴⁵ І рушили з Ійїму й таборували в Дівоні Ґаду.

⁴⁶ І рушили з Дівону Ґаду й таборували в Алмон-Дівлатаймі.

⁴⁷ І рушили з Алмон-Дівлатайми й таборували в горах Аварім перед Нево.

⁴⁸ І рушили з гір Аварім, і таборували в моавських степах.

⁴⁹ І таборували вони над Йорданом від Бет-Єшмоту аж до Авел-Шіттіму в моавських степах.

⁵⁰ І Господь промовляв до Мойсея в моавських степах над приєрихонським Йорданом, говорячи:

⁵¹ Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажеш до них: Коли ви перейдете Йордан до ханаанського Краю,

⁵² то проженете всіх мешканців того Краю перед собою, і понищите всі їхні зображення, і всіх литих ідолів їхніх понищите, і всі їхні висоти поруйнуєте.

⁵³ І ви заволодієте тим Краєм, і осядете в ньому, бо Я дав вам той Край на власність.

⁵⁴ І ви заволодієте тим Краєм жеребком за вашими родами: численному збільшите власність його, а малому зменшите власність його, де вийде йому жеребок, туди йому буде, за племенами ваших батьків будете володіти собі.

⁵⁵ А якщо ви не виженете мешканців того Краю від себе, то будуть ті, кого позоставите з них, колючками в ваших очах та тернями в ваших боках. І будуть вас утискати на тій землі, що на ній ви сидітимете.

⁵⁶ І станеться, як Я думав був учинити їм, учиню те вам.