1
Старець - вибраній панї і дїтям її, котрих я істино люблю (і не я тільки, а також усї, що пізнали правду),
2
задля правди, що пробував в нас, із нами буде по вік:
3
Нехай буде з вами благодать, милость, впокій від Бога Отця, і від Господа Ісуса Христа, Сина Отцївського, в правдї і любові.
4
Вельми я зрадував ся, що знайшов дїтей твоїх, ходячих в правдї, яко ж заповідь прийняли ми від Отця.
5
І тепер прошу тебе, панї, не яко нову заповідь пишу тобі, а котру мали ми від почину, щоб любили один одного.
6
І се любов, щоб ми ходили по заповідям Його. Се заповідь, яко ж ви чули від почину, щоб у нїй ходили.
7
Бо многі зводителї увійшли у сьвіт, котрі не визнають Ісуса Христа, що прийшов у тїлї; а такий зводитель і антихрист.
8
Глядїть на себе, щоб не згубити нам, що заробили, а щоб нагороду повну прийняли.
9
Кожен, хто переступає, а не пробуває в науці Христовій, не має Бога; хто пробуває в науці Христовій, сей має і Отця і Сина.
10
Коли хто приходить до вас, і сієї науки не приносить, не приймайте того у хату, і не витайте його;
11
хто бо його витає, бере участь в дїлах його лихих.
12
Маючи много вам писати, не схотів на папері і чорнилом, а надїюсь прийти до вас, і устами з вами говорити, щоб благодать ваша була повна.
13
Витають тебе дїти сестри твоєї вибраної. Амінь.
