⁴ (57-5) на душу мою. Знаходжуся я серед левів, що людських синів пожирають, їхні зуби як спис той та стріли, а їхній язик гострий меч.

⁵ (57-6) Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею!

⁶ (57-7) Вороги приготовили пастку для стіп моїх, душу мою нахилили, вони викопали вовчу яму для мене, і попадали в неї самі! Села.

⁷ (57-8) Моє серце зміцнилося, Боже, зміцнилося серце моє, я буду співати та славити Тебе!

⁸ (57-9) Збудися ж ти, хвало моя, пробудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю!

⁹ (57-10) Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, я буду співати Тобі між племенами,

¹⁰ (57-11) бо Твоє милосердя велике воно аж до неба, а правда Твоя аж до хмар!

¹¹ (57-12) Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею!

¹ Для дириґетна хору. На спів: „Не вигуби". Золотий псалом Давидів. (58-2) Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи людських синів слушно судите?

² (58-3) Отже, у серці ви чините кривди, дорогу насильства рук ваших торуєте ви на землі.

³ (58-4) Від лоня ще матернього вже віддалені несправедливі, з утроби ще матерньої заблудилися неправдомовці,

⁴ (58-5) їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуляє,

⁵ (58-6) що не слухає голосу заклиначів, чарівника, в чарах вправного!

⁶ (58-7) Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх устах, левчукам розбий, Господи, щелепи,

⁷ (58-8) нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтікається, хай пов'януть вони, як трава по дорозі,

⁸ (58-9) бодай стали, немов той слимак, що в своїй слизоті розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!

⁹ (58-10) Поки почують тернину запалену ваші горшки, нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спалену!

¹⁰ (58-11) А праведний тішитись буде, бо помсту побачить, у крові безбожного стопи свої він обмиє!

¹¹ (58-12) і скаже людина: Поправді є плід справедливому, справді є Бог, суддя на землі!

¹ Для дириґетна хору. На спів: „Не вигуби". Золотий псалом Давидів, коли послав був Саул, і стерегли його дім. щоб убити його. (59-2) Визволь мене від моїх ворогів, о мій Боже, від напасників моїх охорони Ти мене!

² (59-3) Визволь мене від злочинців, і спаси мене від кровожерних,

³ (59-4) бо ось причаїлись на душу мою, на мене збираються сильні, не моя в тім провина, о Господи, і не мій гріх!

⁴ (59-5) Без моєї провини вони он збігаються та готуються, устань же назустріч мені та побач!

⁵ (59-6) і Ти, Господи, Боже Саваоте, Боже ізраїлів, збудися, щоб покарати всіх поган, і не помилуй нікого із зрадників злих! Села.

⁶ (59-7) Надвечір вони повертаються, скиглять, як пес, і перебігають по місту,

⁷ (59-8) й ось слова вивергають устами своїми, мечі в їхніх губах, та хто це почує...

⁸ (59-9) Але посмієшся з них, Господи, і всіх поган засоромиш!

⁹ (59-10) Твердине моя, я Тебе пильнуватиму, бо Бог оборона моя!

¹⁰ (59-11) Мій Бог, Його милість мене попередила, Бог учинить мені, що побачу падіння своїх ворогів!

¹¹ (59-12) Не вбивай їх, щоб народ мій цього не забув, міццю Своєю розвій їх і зниж їх, о щите наш, Господи!

¹² (59-13) Гріх їхніх уст слово губ їхніх, і нехай вони схоплені будуть своєю пихою, і за клятву й брехню, яку кажуть!

¹³ (59-14) У гніві їх знищ, знищ і хай їх не буде, і хай знають вони, що царює Бог в Якові, аж до кінців землі! Села.

¹⁴ (59-15) А надвечір вони повертаються, скиглять, як пес, і перебігають по місту.

¹⁵ (59-16) Вони вештатись будуть, щоб їсти, коли ж не наїдяться, то скаржитись будуть.

¹⁶ (59-17) А я буду співати про силу Твою, буду радісно вранці хвалити Твою милість, бо для мене Ти був в день недолі моєї твердинею й захистом!

¹⁷ (59-18) Твердине моя, до Тебе співати я буду, бо Бог оборона моя, милостивий мій Боже!

¹ Для дириґетна хору. На спів: „Лілея свідчення". Золотий псалом Давидів для навчання, (60-2) коли він підпалив був Арам двух річок і Арам Цови, і вернувся Йоав і побив Едома в Соляній долині, дванадцять тисяч. (60-3) Боже, покинув Ти нас, розпорошив Ти нас, Ти нагнівався був, повернися ж до нас!

² (60-4) Ти землею затряс, і її розірвав, уздоров же уламки її, бо вона захиталась!

³ (60-5) Ти вчинив, що народ Твій побачив тяжке, напоїв нас отрутним вином...

⁴ (60-6) Ти дав прапора тим, хто боїться Тебе, щоб збирались вони перед правдою. Села.

⁵ (60-7) Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи, й обізвися до нас!

⁶ (60-8) У святині Своїй Бог промовив: Нехай розвеселюсь, розділю Я Сихем і долину Суккотську поміряю!

⁷ (60-9) Належить Мені Ґілеад, Мені Манасія, а Єфрем охорона Моїй голові, Юда берло Моє.

⁸ (60-10) Моав то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, филистею, вигукуй для Мене із радістю!

⁹ (60-11) Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене попровадить?

¹⁰ (60-12) Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже?

¹¹ (60-13) Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота!

¹² (60-14) Ми мужність виявимо в Бозі, і Він потопче противників наших!