1
Ти ж, сину мій, кріпшай у благодаті, що в Христї Ісусї,
2
і, що чув єси від мене перед многими сьвідками, те передай вірним людям, котрі способні будуть і инших навчати.
3
Ти ж терпи лихо, яко добрий воїн Ісуса Христа.
4
Нїхто ж, воїном бувши, не мішаєть ся в справи життя (сього), щоб угодити тому, хто вибрав його воїном.
5
Хоч же хто й бореть ся, не заслужить вінця, коли не законно бороти меть ся.
6
Трудящому ратаєві перш подобає овощу скоштувати.
7
Зрозумій, що глаголю; а Господь нехай дасть тобі розум у всьому.
8
Поминай Господа Ісуса Христа, що встав із мертвих, з насїння Давидового, по благовістю моєму,
9
в Йому ж терплю лихо аж до кайдан, як лиходій, та слова Божого не скувати.
10
Тим усе терплю ради вибраних, щоб і вони осягли спасенне, що в Христї Ісусї з вічньою славою.
11
Вірне слово: коли бо ми з Ним умерли, то з Ним і жити мем.
12
Коли терпимо, з Ним і царювати мем; коли відцураємось, і Він відцураєть ся нас.
13
Коли не віруємо, Він вірним пробував, відректись бо себе не може.
14
Про се нагадуй, сьвідкуючи перед Господом не перечитись; нЇ на що воно не потрібне, (тілько) на руїну тих, що слухають.
15
Старай ся поставити себе вірним перед Богом, робітником без докору, право правлючим слово правди.
16
Від скверного марнословия оддаляй ся; більше бо та більш (такі) розводять безбожність,
17
і слово їх, як гангрена (рак), мати ме жир. З таких Гименей і Филит,
18
котрі проти правди согрішили, говорячи, що воскресеннє вже було, і перевертають деяких віру.
19
Твердо ж основина Божа стоїть, маючи печать таку: Познав Господь своїх, і: Нехай відступить од неправди всяк, хто іменує імя Христове.
20
У великому ж домі не тілько посуд золотий та срібний, а й деревяний і глиняний; і инші на честь, а инші на нечесть.
21
Оце ж, коли хто очистить себе від сього, буде посудиною на честь, осьвяченою і потрібною владиці, на всяке дїло добре наготовленою.
22
Від похотей молодечих утїкай; побивай ся ж за правдою, вірою, любовю, миром з тими, що призивають Господа чистим серцем.
23
Від дурного ж і невченого змагання вхиляй ся, знаючи, що воно родить сварки.
24
Слуга ж Господень не повинен сваритись, а бути тпхим до всїх, навчаючим, незлобним,
25
щоб нагідно навчав противних, чи не дасть їм Бог покаяння на зрозумінне правди,
26
і виплутають ся з дияволських тенет, що живими вловлені від нього у його волю.
