1
Нагадуй їм, щоб начальства і власти слухали і корились, і до всякого доброго діла були готові,
2
щоб нїкого не хулили, не були сварливі, а тихі, показуючи всяку лагідність до всїх людей.
3
Були бо колись і ми нерозумні, непокірні, і зведені слуги похотям та всяким розкошам, живучи в злобі та завистї, гидкими бувши та ненавидячи один одного.
4
Як же явилась благость і чоловіколюбие Спаса нашого Бога,
5
не з дїл праведних, що ми робили, а по своїй милости спас нас купеллю новорождення і обновлення Духа сьвятого,
6
котрого вилив на нас щедро через Ісуса Христа, Спасителя вашого,
7
щоб оправдавшись благодаттю Його, зробились ми наслїдниками по надії життя вічнього.
8
Вірне слово, і хочу, щоб про се ти впевняв, щоб котрі увірували в Бога, старались пильнувати добрих дїл. Добре воно і користне людям.
9
Дурного ж змагання, та родоводів, та спорів, та сварок про закон цурай ся, бо вони не на користь і марні.
10
Єретика чоловіка після первого і другого напомину, покинь,
11
знаючи, що такий розвертаєть ся і грішить, осудивши сам себе.
12
Як пришлю Артема до тебе або Тихика, постарайсь прийти до мене в Никополь: там бо надумавсь я зазимувати.
13
Зину законника та Аполоса старанно випровадь, щоб нї в чому не мали недостатку.
14
Нехай і наші вчять ся пильнувати добрих дід для конечних погріб, щоб не були без овощу.
15
Витають тебе усї, що зо мною. Витай тих, хто любить нас у вірі. Благодать з усїма вами. Амінь.
