¹ Псалом Давидів. Господи, кличу до Тебе, поспішися до мене, почуй же мій голос, як кличу до Тебе!

² Нехай стане молитва моя як кадило перед лицем Твоїм, підношення рук моїх як жертва вечірня!

³ Поклади, Господи, сторожу на уста мої, стережи двері губ моїх!

⁴ Не дай нахилятися серцю моєму до речі лихої, щоб учинки робити безбожністю, із людьми, що чинять переступ, і щоб не ласувався я їхніми присмаками!

⁵ Як праведний вразить мене, то це милість, а докорить мені, це олива на голову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла.

⁶ Їхні судді по скелі розкидані, та слова мої вчують, бо приємні вони...

⁷ Як дрова рубають й розколюють їх на землі, так розкидані наші кістки над отвором шеолу.

⁸ Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі, на Тебе надіюсь не зруйновуй мого життя!

⁹ Бережи Ти від пастки мене, що на мене поставили, та від тенет переступників!

¹⁰ Хай безбожні попадають разом до сітки своєї, а я промину!

¹ Псалом навчальний, Давида, коли був у печері. Молитва. (142-2) Мій голос до Господа, я кличу, мій голос до Господа, я благаю!

² (142-3) Перед обличчям Його виливаю я мову свою, про недолю свою я розказую перед обличчям Його,

³ (142-4) коли омліває мій дух у мені. А Ти знаєш дорогу мою: на дорозі, якою ходжу, пастку для мене сховали!

⁴ (142-5) Праворуч поглянь і побач: немає нікого знайомого, загинув притулок від мене, ніхто не питає за душу мою...

⁵ (142-6) Я кличу до Тебе, о Господи, я кажу: Ти моє пристановище, доля моя у країні живих!

⁶ (142-7) Прислухайся ж Ти до благання мого, бо зробився я зовсім нужденний! Визволь мене від моїх переслідників, бо стали сильніші від мене вони!

⁷ (142-8) Виведи душу мою із в'язниці, щоб славити Ймення Твоє! Праведні оточать мене, як учиниш добро надо мною!

¹ Псалом Давидів. Господи, вислухай молитву мою, почуй благання моє в Своїй вірності, у правді Своїй обізвися до мене!

² і на суд не вступай із рабом Своїм, бо жоден живий перед обличчям Твоїм справедливим не буде!

³ Бо неприятель переслідує душу мою, топче живую мою до землі... Посадив мене в темряву, як мерців цього світу!

⁴ Омліває мій дух у мені, кам'яніє в нутрі моїм серце моє...

⁵ Я згадую дні стародавні, над усіми Твоїми чинами роздумую, говорю про діла Твоїх рук.

⁶ Я руки свої простягаю до Тебе, душа моя прагне Тебе, як води пересохла земля! Села.

⁷ Поспіши мене вислухати, Господи, дух мій кінчається! Не ховай Ти від мене обличчя Свого, і нехай я не буду подібний до тих, хто сходить до гробу!

⁸ Об'яви мені вранці Своє милосердя, бо на Тебе надіюсь, повідом Ти мене про дорогу, якою я маю ходити, бо до Тебе підношу я душу свою!

⁹ Урятуй мене, Господи, від моїх ворогів, бо до Тебе вдаюся!

¹⁰ Навчи мене волю чинити Твою, бо Ти Бог мій, добрий Дух Твій нехай попровадить мене по рівній землі!

¹¹ Ради Ймення Свого, о Господи, оживи мене, Своєю правдою виведи душу мою від недолі!

¹² А в Своїм милосерді понищ моїх ворогів, і вигуби всіх, хто ненавидить душу мою, бо я раб Твій!

¹ Давидів. Благословенний Господь, моя скеля, що руки мої Він навчає до бою, пальці мої до війни!

² Він моє милосердя й твердиня моя, фортеця моя та моя охорона мені, Він мій щит, і я до Нього вдаюся, Він мій народ підбиває під мене!

³ Господи, що то людина, що знаєш її, що то син людський, що зважаєш на нього?

⁴ Людина стала до пари подібна, її дні як та тінь проминуща!

⁵ Господи, нахили Своє небо, й зійди, доторкнися до гір, і вони задимують!

⁶ Заблищи блискавицею, й їх розпорош, пошли Свої стріли, і їх побентеж!

⁷ Пошли з висоти Свою руку, й мене порятуй, і визволь мене з вод великих, від руки чужинців,

⁸ що їхні уста промовляють неправду, а їхня правиця правиця зрадлива!

⁹ Боже, я пісню нову заспіваю Тобі, на арфі десятиструнній заграю Тобі,

¹⁰ що Ти перемогу царям подаєш, що рятуєш Давида, Свого раба, від лихого меча!

¹¹ Порятуй же мене й збережи Ти мене від руки чужинців, що їхні уста промовляють марноту, а їхня правиця правиця зрадлива,

¹² щоб були сини наші, немов саджанці, виплекані в їхній молодості, наші дочки немов ті наріжні стовпи, витесані на окрасу палати!

¹³ Повні наші комори, вони видають найрізніше, котяться тисячами наші вівці та кози, десятками тисяч по наших подвір'ях розплоджуються!

¹⁴ Ситі наші бики, немає пригод і немає хвороби, і на вулицях наших нема нарікань!

¹⁵ Блаженний народ, що йому так ведеться, блаженний народ, що Господь йому Бог!

¹ Хвала Давидова. Я буду Тебе величати, о Боже мій, Царю, і благословлятиму Ймення Твоє повік-віку!

² Я кожного дня Тебе благословлятиму, і хвалитиму Ймення Твоє повік-віку!

³ Великий Господь і прославлений вельми, і недослідиме величчя Його!

⁴ Рід родові буде хвалити діла Твої, і будуть могутність Твою виявляти!

⁵ Про пишну славу величчя Твого, про справи чудовні Твої розповім!

⁶ Будуть казати про силу грізних Твоїх чинів, а про велич Твою розповім я про неї.

⁷ Пам'ять про добрість велику Твою сповіщатимуть, і будуть співати про правду Твою!