97
Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя!
98
Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя!
99
Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя!
100
Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх!
101
Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого.
102
Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене.
103
Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам!
104
Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди!
105
Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї.
106
Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї.
107
Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи!
108
Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів!
109
У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув.
110
Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх.
111
Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого.
112
Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця.
113
Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав.
114
Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого.
115
Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога!
116
За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому!
117
Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови!
118
Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда.
119
Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої.
120
Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів!
121
Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
122
Поручи Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни не гнобили.
123
Гаснуть очі мої за спасінням Твоїм та за словом правди Твоєї.
124
Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постанов!
125
Я раб Твій, і зроби мене мудрим, і свідоцтва Твої буду знати!
126
Це для Господа час, щоб діяти: Закона Твого уневажнили.
127
Тому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота.
128
Тому всі накази Твої уважаю за слушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу!
129
Чудові свідоцтва Твої, тому то душа моя держиться їх.
130
Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить.
131
Я уста свої розкриваю й повітря ковтаю, бо чую жадобу до Твоїх заповідей.
132
Обернися до мене та будь милостивий мені, Як чиниш Ти тим, хто кохає імення Твоє.
133
Своїм словом зміцни мої кроки, і не дай панувати надо мною ніякому прогріхові.
134
Від людського утиску визволь мене, і нехай я держуся наказів Твоїх!
135
Хай засяє лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уставів Своїх!
136
Пливуть водні потоки з очей моїх, бо Твого Закону не додержують...
137
Ти праведний, Господи, і прямі Твої присуди,
138
бо Ти наказав справедливі свідоцтва Свої й щиру правду!
139
Нищить мене моя ревність, бо мої вороги позабували слова Твої.
140
Вельми очищене слово Твоє, і Твій раб його любить.
141
Я малий і погорджений, та не забуваю наказів Твоїх.
142
Правда Твоя правда вічна, а Закон Твій то істина.
143
Недоля та утиск мене обгорнули, але Твої заповіді моя розкіш!
144
Правда свідоцтв Твоїх вічна, подай мені розуму, й буду я жити!
145
Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я буду держатись уставів Твоїх!
146
Я кличу до Тебе, спаси Ти мене, і я буду держатись свідоцтв Твоїх!
147
Світанок я випередив та й вже кличу, Твого слова чекаю.
148
Мої очі сторожі нічні випереджують, щоб про слово Твоє розмовляти.
149
Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!
150
Наближаться ті, що за чином ганебним ганяють, від Закону Твого далекі,
151
та близький Ти, о Господи, а всі Твої заповіді справедливість!
152
Віддавна я знаю свідоцтва Твої, бо навіки Ти їх заклав!
153
Подивись на недолю мою та мене порятуй, бо я не забуваю Закону Твого!
154
Вступися за справу мою й мене визволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
155
Від безбожних спасіння далеке, бо вони не шукають Твоїх постанов.
156
Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!
157
Багато моїх переслідників та ворогів моїх, але від свідоцтв Твоїх не відхиляюсь!
158
Бачив я зрадників й бридився ними, бо не держать вони Твого слова.
159
Подивися: люблю я накази Твої, за милосердям Своїм оживи мене, Господи!
160
Правда підвалина слова Твого, а присуди правди Твоєї навіки.
