¹ І сталося, коли почув Санваллат, і Товійя, і араб Ґешем та решта наших ворогів, що я збудував мура, і що не позосталося в ньому вилому, але до цього часу дверей у брамах я не повставляв,

² то послав Санваллат та Ґешем до мене, говорячи: Приходь, і вмовимося разом у Кефірімі в долині Оно! А вони замишляли зробити мені зло...

³ І послав я до них послів, говорячи: Я роблю велику працю, і не можу прийти. Нащо буде перервана ця праця, як кину її та піду до вас?

⁴ І посилали до мене так само чотири рази, а я відповідав їм так само.

⁵ І так само Санваллат п'ятий раз прислав до мене слугу свого, а в руці його був відкритий лист.

⁶ А в ньому написане: Чується серед народів, і Ґашму говорить: Ти та юдеї замишляєте відділитися, тому то ти будуєш того мура, і хочеш бути їм за царя, за тими словами.

⁷ Та й пророків ти понаставляв, щоб викрикували про тебе в Єрусалимі, говорячи: Цар в Юді! А тепер цар почує оці речі. Отож, приходь, і порадьмося разом!

⁸ І послав я до нього, говорячи: Не було таких речей, про які ти говориш, бо з серця свого ти їх повимишляв!...

⁹ Бо всі вони лякали нас, говорячи: Нехай ослабнуть їхні руки з цієї праці, і не буде вона зроблена! Та тепер, о Боже, зміцни мої руки!

¹⁰ І я ввійшов до дому Шемаї, сина Делаї, Мегетав'їлового сина, а він був задержаний. І він сказав: Умовмося піти до Божого дому, до середини храму, і замкнемо храмові двері, бо прийдуть забити тебе, власне вночі прийдуть забити тебе...

¹¹ Та я відказав: Чи такий чоловік, як я, має втікати? І хто є такий, як я, що ввійде до храму й буде жити? Не ввійду!

¹² І пізнав я, що то не Бог послав його, коли він говорив на мене те пророцтво, а то Товійя та Санваллат підкупили його...

¹³ Бо він був підкуплений, щоб я боявся, і зробив так, і згрішив. Це було для них на злий поговір, щоб образити мене.

¹⁴ Запам'ятай же, Боже мій, Товійї та Санваллатові за цими вчинками його, а також пророчиці Ноадії та решті пророків, що страхали мене!

¹⁵ І був закінчений мур двадцятого й п'ятого дня місяця елула, за п'ятдесят і два дні.

¹⁶ І сталося, як почули про це всі наші вороги, та побачили всі народи, що були навколо нас, то вони впали в очах своїх та й пізнали, що ця праця була зроблена від нашого Бога!

¹⁷ Тими днями також шляхетні юдеї писали багато своїх листів, що йшли до Товійї, а Товійїні приходили до них.

¹⁸ Бо багато-хто в Юдеї були заприсяженими приятелями йому, бо він був зять Шеханії, Арахового сина, а син його Єгоханан узяв дочку Мешуллама, Берехіїного сина.

¹⁹ І говорили передо мною добре про нього, а слова мої передавали йому. Товійя посилав листи, щоб настрахати мене.

¹ І сталося, як був збудований мур, то повставляв я двері, і були понаставлювані придверні, співаки та Левити.

² І призначив я над Єрусалимом свого брата Ханані та зверхника твердині Хананію, бо він був чоловік правдивий, і Бога боявся більше від багатьох інших.

³ І сказав я до них: Нехай не відчиняються єрусалимські брами аж до спеки сонця. І поки вони самі стоять, нехай позамикають двері, і так тримайте. І поставити варти з єрусалимських мешканців, кожного на його сторожі, і кожного навпроти його дому!

⁴ А місто було широко-просторе й велике, та народу в ньому мало, і доми не були побудовані.

⁵ І поклав мені Бог мій на серце моє зібрати шляхетних, і заступників та народ, щоб переписати. І знайшов я книжку перепису тих, хто прийшов перше, а в ній я знайшов написане таке:

⁶ Оце виходьки з округи, що прийшли з полону вигнання, яких вигнав був Навуходоносор, цар вавилонський, і вони повернулися до Єрусалиму та до Юдеї, кожен до міста свого,

⁷ ті, що прийшли були з Зоровавелем, Ісусом, Неемією, Азарією, Раамією, Нахаманієм, Мордехаєм, Білшаном, Місперетом, Біґваєм, Нехумом, Бааною. Число людей Ізраїлевого народу:

⁸ синів Пар'ошових дві тисячі сто й сімдесят і два,

⁹ синів Шеватіїних три сотні і сімдесят і два,

¹⁰ синів Арахових шість сотень п'ятдесят і два,

¹¹ синів Пахат-Моавових, із синів Ісусових та Йоавових дві тисячі й вісім сотень вісімнадцять,

¹² синів Еламових тисяча двісті п'ятдесят і чотири,

¹³ синів Заттуєвих вісім сотень сорок і п'ять,

¹⁴ синів Заккаєвих сім сотень і шістдесят,

¹⁵ синів Біннуєвих шість сотень сорок і вісім,

¹⁶ синів Беваєвих шість сотень двадцять і вісім,

¹⁷ синів Азґадових дві тисячі три сотні двадцять і два,

¹⁸ синів Адонікамових шість сотень шістдесят і сім,

¹⁹ синів Біґваєвих дві тисячі шістдесят і сім,

²⁰ синів Адінових шість сотень п'ятдесят і п'ять,

²¹ синів Атерових, з синів Хізкійїних дев'ятдесят і вісім,

²² синів Хашумових три сотні двадцять і вісім,

²³ синів Бецаєвих три сотні двадцять і чотири,

²⁴ синів Харіфових сто дванадцять,

²⁵ синів Ґів'онових дев'ятдесят і п'ять,

²⁶ людей з Віфлеєму та Нетофи сто вісімдесят і вісім,

²⁷ людей з Анототу сто двадцять і вісім,

²⁸ людей з Бет-Азмавету сорок і два,

²⁹ людей з Кір'ят-Єаріму, Кефіри та Беероту сім сотень сорок і три,

³⁰ людей з Рами та Ґави шість сотень двадцять і один,

³¹ людей з Міхмасу сто двадцять і два,

³² людей з Бет-Елу та Аю сто двадцять і три,

³³ людей з Нево Другого п'ятдесят і два,

³⁴ виходьків з Еламу Другого тисяча двісті п'ятдесят і чотири,

³⁵ виходьків з Харіму три сотні й двадцять,

³⁶ виходьків з Єрихону три сотні сорок і п'ять,

³⁷ виходьків з Лоду, Хадіду й Оно сім сотень і двадцять і один,

³⁸ виходьків з Сенаї три тисячі дев'ять сотень і тридцять.

³⁹ Священиків: синів Єдаїних з Ісусового дому дев'ять сотень сімдесят і три,

⁴⁰ синів Іммерових тисяча п'ятдесят і два,

⁴¹ синів Пашхурових тисяча двісті сорок і сім,

⁴² синів Харімових тисяча сімнадцять.

⁴³ Левитів: синів Ісусових з Кадміїлового дому, з Годевиних синів сімдесят і чотири.

⁴⁴ Співаків: синів Асафових сто сорок і вісім.

⁴⁵ Придверних: синів Шаллумових, синів Атерових, синів Талмонових, синів Аккувових, синів Хатітиних, синів Шоваєвих сто тридцять і вісім.

⁴⁶ Храмових підданців: сини Ціхині, сини Хасуфині, сини Таббаотові,

⁴⁷ сини Керосові, сини Сіїні, сини Падонові,

⁴⁸ сини Леванині, сини Хаґавині, сини Салмаєві,

⁴⁹ сини Хананові, сини Ґідделові, сини Ґахарові,

⁵⁰ сини Реаїні, сини Рецінові, сини Некодині,

⁵¹ сини Ґаззамові, сини Уззині, сини Пасеахові,

⁵² сини Бесаєві, сини Меунімові, сини Нефішесінові,

⁵³ сини Бакбутові, сини Хакуфині, сини Хархурові,

⁵⁴ сини Бацлітові, сини Мехидині, сини Харшині,

⁵⁵ сини Баркосові, сини Сісерині, сини Темахові,

⁵⁶ сини Неціяхові, сини Хатіфині.

⁵⁷ Синів Соломонових рабів: сини Сотаєві, сини Соферетові, сини Перідині,

⁵⁸ сини Яалині, сини Дарконові, сини Ґідделові,

⁵⁹ сини Шефатіїні, сини Хаттілові, сини Похерет-Гаццеваїмові, сини Амонові,

⁶⁰ усього цих храмових підданців та синів Соломонових рабів три сотні дев'ятдесят і два.

⁶¹ А оце ті, що прийшли з Тел-Мелаху, з Тел-Харші, Керув-Аддону та Іммеру, та не могли довести роду батьків своїх та свого насіння, чи вони з Ізраїля:

⁶² синів Делаїних, синів Товійїних, синів Некодиних шість сотень сорок і два.

⁶³ А з священиків: сини Ховаїні, сини Коцові, сини Барзіллая, що взяв жінку з дочок ґілеадянина Барзіллая, і став зватися їхнім ім'ям.

⁶⁴ Вони шукали запису свого родоводу, але він не знайшовся, і були вони вилучені зо священства,

⁶⁵ а намісник сказав їм, щоб вони не їли зо Святого Святих, аж поки не стане священик до уріму та тумміму.

⁶⁶ Усього збору разом сорок дві тисячі триста й шістдесят,

⁶⁷ окрім їхніх рабів та їхніх невільниць, цих було сім тисяч триста тридцять і сім; а в них співаків та співачок двісті й сорок і п'ять.

⁶⁸ Їхніх коней було сім сотень тридцять і шість, їхніх мулів двісті сорок і п'ять,

⁶⁹ верблюдів чотири сотні тридцять і п'ять, ослів шість тисяч і сім сотень і двадцять.

⁷⁰ А частина голів батьківських родів дали на працю: намісник дав до скарбниці: золота тисячу дарейків, кропильниць п'ятдесят, священичих шат п'ятсот і тридцять.

⁷¹ А з голів батьківських родів дали до скарбниці на працю: золота двадцять тисяч дарейків, а срібла дві тисячі й двісті мін.

⁷² А що дала решта народу: золота двадцять тисяч дарейків, а срібла дві тисячі мін, а священичих шат шістдесят і сім.

⁷³ І осілися священики, і Левити, і придверні, і співаки, і дехто з народу, і храмові підданці, і ввесь Ізраїль по своїх містах. Як настав сьомий місяць, то Ізраїлеві сини були по своїх містах.

¹ І зібрався ввесь народ, як один чоловік, на майдан, що перед Водною брамою, і сказали учителеві Ездрі принести книги Мойсеєвого Закону, що наказав був Господь Ізраїлеві.

² І приніс священик Ездра Закона перед збори з чоловіків та аж до жінок, і всіх, хто розумів чуте, першого дня сьомого місяця.

³ І читав він у нім на майдані, що перед Водною брамою, від світанку аж до полудня, перед чоловіками й жінками та тими, хто розуміє, а уші всього народу були звернені до книги Закону.

⁴ І стояв учитель Ездра на дерев'яному підвищенні, що зробили для цієї справи, а при ньому стояв Маттітія, і Шема, і Аная, і Урійя, і Хілкійя, і Маасея на правиці його, а на лівиці його: Педая, і Мішаїл, і Малкійя, і Хашум, і Хашбаддана, Захарій, Мешуллам.

⁵ І розгорнув Ездра цю книгу на очах усього народу, бо він був вище від усього народу, а коли він розгорнув, увесь народ устав.

⁶ І поблагословив Ездра Господа, Бога великого, а ввесь народ відповів: Амінь, Амінь! з піднесенням своїх рук. І всі схилялися, і вклонялися Господеві обличчям до землі!

⁷ А Ісус, і Бані, і Шеревея, Ямін, Аккув, Шаббетай, Годійя, Маасея, Келіта, Азарія, Йозавад, Ханан, Пелая та Левити пояснювали народові Закона, а народ був на своєму місці.

⁸ І читали в книзі, у Божому Законі виразно, і вияснювали значення, і робили зрозумілим читане.