¹ Книга родоводу Ісуса Христа, сина Давидового, сина Авраамового.

² Авраам породив Ісаака; а Ісаак породив Якова; а Яков породив Юду та братів його;

³ а Юда породив Фареса та Зару від Тамари; а Фарес породив Єсрома; а Єсром породив Арама;

⁴ а Арам породив Аминадава; а Амннадав породив Насона; а Насон погодив Салмона;

⁵ а Салмон породив Вооза від Рахави; а Вооз породив Овида від Рути; а Овид породив Єссея;

⁶ а Єссей породив Давида царя; а Давид цар породив Соломона від Урієвої;

⁷ а Соломон породив Ровоама; а Ровоам породив Авію; а Авія породив Асу;

⁸ а Аса породив Йосафата; а Йосафат породив Йорама; а Йорам породив Озію;

⁹ а Озія породив Йоатама; а Йоатам породив Ахаза; а Ахаз породив Єзекію;

¹⁰ а Єзекія породив Манассію, а Манассія породив Амона; а Амон породив Йосію;

¹¹ а Йосія породив Єхонїю та братів його, під час переселення у Вавилон;

¹² а після того, як переселено їх у Вавидон, Єхонїя породив Салатиїла, а Салатиїл породив Зоровавеля;

¹³ а Заровавель породив Авіюда; а Авіюд породив Єліякима; а бліяким породив Азора;

¹⁴ а Азор породив Садока; а Садок породив Ахима; а Ахим породив Єліюда;

¹⁵ а Єліюд породив Єліазара; а Єліазар породив Маттана; а Маттан породив Якова;

¹⁶ а Яков породив ЙосиФа, чоловіка Мариїного, що від неї родивсь Ісус, на прізвище Христос.

¹⁷ То всїх родів од Авраама до Давида чотирнайцять родів; а від Давида до переселення у Вавилон чотирнайцять родів; і від переселення у Вавилон до Христа чотирнайцять родів.

¹⁸ Різдво ж Ісуса Христа стало ся так. Скоро Його матїр Марию заручено Иосифові, перш ніж вони зійшли ся, постережено, що вона пала в утробі від сьвятого Духа.

¹⁹ Йосиф же, чоловік її, будучи праведний, і не хотячи ославити її, хотїв був потай відпустити її.

²⁰ Та як він про се думав, аж ось явивсь йому вві снї ангел Господень, глаголючи: Йосифе, сину Давидів, не бій ся взяти до себе Марию, жінку твою; бо що в нїй зачалось, те від сьвятого Духа.

²¹ І вродить вона сина, і даси йому імя Ісус; бо він спасе людей своїх од гріхів їх.

²² Усе ж се стало ся, щоб справдилось, що промовив Господь через пророка, глаголючи:

²³ Ось дїва матиме в утробі, і вродить сина, і дадуть йому імя Емануіл, що перекладом є: 3 нами Бог.

²⁴ Прокинувшись тодї Йосиф од сна, зробив так, як ангел Господень повелїв йому, й узяв до себе жінку свою;

²⁵ і не знав її, аж поки вона вродила сина свого перворідня, і дав йому імя Ісус.

¹ Як же народивсь Ісус у Витлеемі Юдейському за царя Ірода, прийшли мудрцї зі сходу в Єрусалим,

² говорячи: Де нарождений цар Жидівський? бачили бо ми зорю його на сході, й прийшли поклонитись йому.

³ Почувши ж цар Ірод, стрівожив ся, і ввесь Єрусалим із ним.

⁴ І, зібравши всіх архиєреїв і письменників людьских, допитував ся в них, де Христу родити ся.

⁵ Вони ж казали йому: В Витлеемі Юдейському, бо ось як написано в пророка:

⁶ І ти, Витлееме, земле Юдина, нїчим не гірша єси між князями Юдиними; бо з тебе прийде гетьман, що страшинувати ме над народом моїм Ізраїлем.

⁷ Закликавши тодї Ірод тайкома мудрцїв, пильно в них випитував, якого часу показалась зоря.

⁸ І послав їх у Витлеєм, і каже: Йдїть та розпитайтесь пильно про те хлопятко; а як знайдете, принесіть менї звістку, щоб і мені пійти поклонитись йому.

⁹ Вони ж, вислухавши царя, вийшли; коли се зоря, що бачили на сходї, йде поперед них, поки прийшла та й стала зверху, де було хлопятко.

¹⁰ Побачивши ж вони зорю, зрадїли вельми великою радостю.

¹¹ І, ввійшовши в господу, знайшли хлопятко з Мариєю, матїрю його, й, припавши, поклонились йому; й, відкривши скарби свої, піднесли йому дари: золото, ладан і миро.

¹² І, бувши остережені вві снї, не вертатись до Ірода, вернулись в свою землю иншим шляхом.

¹³ Як же вони вийшли, ось ангел Господень являєть ся Йосифові вві снї, глаголючи: Встань, візьми хлопятко й матір його, та втїкай в Єгипет, і перебудь там, поки сповіщу тебе; бо Ірод шукати ме хлопятка, щоб убити його.

¹⁴ Він же, вставши, взяв хлопятко й матїр його в ночі, та й пійшов у Єгипет.

¹⁵ І пробував там аж до смерти Іродової, щоб справдилось, що сказав Господь через пророка, глаголючи: Із Єгипту покликав я сина мого.

¹⁶ Бачивши тоді Ірод, що мудрцї насьміялись із него, розлютував ся вельми, та й послав повбивати всїх дїтей у Витлеємі й у всіх гряницях його, од двох років і меньще, по тому часу, що про него він пильно довідував ся в мудрцїв.

¹⁷ Тоді справдилось, що промовив Єремія пророк, глаголючи:

¹⁸ Чути в Рамі голосїннє і плач і тяжке наріканнє: Рахила плаче по дітях своїх, і не дає розважати себе, бо їх нема вже.

¹⁹ Як же вмер Ірод, ось являєть ся ангел Господень уві снї Йосифу в Єгиптї,

²⁰ глаголючи: Устань, та візьми хлопятко й матїр його, та йди в землю Ізраїлеву: бо ті померли, що шукали душі хлопятка.

²¹ І встав він, і взяв хлопятко й матір його, та й пійшов у землю Ізраїлеву.

²² Та, почувши, що Архелай царюв в Юдеї замість батька свого Ірода, побоявсь ійти туди; а, бувши остережений уві снї, звернув у сторони Галилейські:

²³ і, прийшовши, жив у городі, що його звали Назарет, щоб справдилось сказане в пророків: Що звати меть ся Назореєм.

¹ Того часу прийшов Йоан Хреститель, проповідуючи в пустинї Юдейській,

² і глаголючи: Покайтесь: наближилось бо царство небесне.

³ Се ж бо той, про кого казав пророк Ісаїя, глаголючи: Голос покликуючого в пустині: Приготовте дорогу Господню, правими робіть стежки Його.

⁴ Сам же Йоан мав одежу свою з верблюжого волосу, й шкуряний пояс на поясниш своїй; а їдою його була сарана та дикий мед.

⁵ Тодї виходили до него Єрусалим, і вся Юдея, і вся околиця Йорданська,

⁶ і хрестились в Йордані від него, сповідаючи гріхи свої.

⁷ Та, бачивши він, що багато Фарисеїв і Садукеїв приходило до хрещення його, сказав до них: Кодло гадюче, хто остеріг вас, щоб утікали від настигаючого гнїва?

⁸ Принесіть же овощ достойний покаяння;

⁹ і не думайте казати в серці своєму: В нас батько Авраам; бо я вам важу, що Бог зможе з сього каміння підняти дїтей Авраамові.

¹⁰ Вже ж і сокира коло кореня дерева лежить; тим кожне дерево, що не дає доброго овощу, зрубують, та й кидають ув огонь.

¹¹ Я оце хрещу вас водою на покаянне; а Той, що йде за мною, потужніщий від мене; недостоєн я Йому й обувя носити: Він вас хрестити ме Духом сьвятим та огнем.

¹² У руці в Него лопата, й перечистить Він тік свій, і збере пшеницю свою в клуню, а полову спалить огнем невгасимим.

¹³ Приходить тоді Ісус із Галилеї на Йордан до Йоана, охреститись від него.

¹⁴ Та Йоан не допускав Його, говорячи: Менї самому треба в Тебе хреститись, а Ти прийшов до мене?

¹⁵ Відказуючи йому Ісус, рече до него: Допусти тепер, бо тав годиться нам чинити всяку правду. Тодї допустив Його.

¹⁶ І охрестившись Ісус, вийшов зараз із води; й ось відчинилось Йому небо, і побачив він Духа Божого, що спустивсь як голуб, і злинув на Него.

¹⁷ І ось голос із неба, глаголючи: Се мій Син любий, що я вподобав Його.

¹ Тоді повів Ісуса дух у пустиню на спокусу дияволську.

² І постив він сорок днів і сорок ночей, потім забажав їсти.

³ І прийшовши спокусник до Него, каже: Коли ти Син Божий, звели сим камінням зробитись хлїбом.

⁴ Він же, озвавшись, сказав: Писано: Не самим хлїбом жити ме чоловік, а кожним словом, що виходить із уст Божих.

⁵ Тоді диявол бере Його в сьвятий город, і ставить Його на церковнім крилі,

⁶ І каже до Него: Коли ти Син Божий, кинь ся вниз, писано бо: Що накаже про Тебе ангелам своїм, і на руках понесуть Тебе, щоб не вдаривсь часом об камїнь ногою Твоєю.

⁷ Рече йому Ісус: Писано знов: Не спокушуй Господа Бога твого,

⁸ Знов бере Його диявол на гору височенну, й показує Йому всі царства на сьвітї й славу їх;

⁹ і каже до Него: Оце все дам тобі, коли, припавши, поклониш ся менї.

¹⁰ Рече тодї йому Ісус: Геть від мене, сатано! писано бо: Господу Богу твоєму кланяти меш ся, і Йому одному служити меш.

¹¹ Зоставив тоді Його диявол, і ось ангели приступили й служили Йому.

¹² Як же почув Ісус, що Йоана видано, то перейшов у Галилею;

¹³ і, покинувши Назарет, пійшов і пробував у Капернауміу що при морю, у гряницях Завулона та Нефталима:

¹⁴ щоб справдилось слово Ісаії пророка, глаголючого:

¹⁵ Земля Завулон і земля Нефталим, на морському шляху, за Йорданом, Галидея поганська;

¹⁶ люде сидячі в темряві побачили сьвітло велике, й тим, що сидять у країні й тїнї смертній, зассяло сьвітло.

¹⁷ 3 того часу почав Ісус проповідувати й глаголати: Покайтесь, наближилось бо царство небесне.

¹⁸ І, йдучи Ісус попри море Галилейське, побачив двох братів, Симона, званого Петром, та Андрея, брата його, що закидали невід у море; були бо рибалки.

¹⁹ І промовив до них: Ідїть за мною, то зроблю вас ловцями людськими.

²⁰ Вони ас зараз, покинувши неводи свої, пійшли слідом за Ним.

²¹ І, йдучи звідтіля, побачив инших двох братів, Якова Зеведеєвого та Йоана, брата його, у човні з Зеведеем, батьком їх, як налагоджували неводи свої; і покликав їх.

²² Вони ж зараз, покинувши човен і батька свого, пійшли слїдом за Ним.

²³ І ходив Ісус по всій Галилеї, навчаючи по школах їх, і проповідуючи евангелию царства, та сцїляючи всякий недуг і всякі болестї поміж людьми.

²⁴ І розійшлась чутка про Него по всїй Сирщинї; й приводжено до Него всїх недужнїх, що болїли всякими болещами та муками, й біснуватих, і місячників, і розслаблених; і сцїляв їх.

²⁵ І йшло за Ним пребагато народу з Галилеї, й з Десятиграду, й з Єрусалиму, й з Юдеї, й зза Йордану.