¹ А коли хто згрішить: почує голос прокляття, і був свідком, або бачив, або знав, але не виявив, то понесе свою провину;

² або особа, що доторкнеться якої нечистої речі, або падла звірини нечистої, або падла худоби нечистої, або падла нечистого плазуючого, і буде це незнане їй, то вона нечиста й завинить;

³ або коли доторкнеться нечистости людини, всякої нечистости її, що нею стане нечиста, і буде це незнане їй, а вона довідається, то завинить;

⁴ або коли хто присягне, вимовляючи нерозважно устами своїми, чинити зло або чинити добро, на все, що нерозважно вимовляє людина в присязі, і буде це незнане йому, а він довідається, що завинив одним із цих,

⁵ то станеться, що завинить одним із цих, і визнає, чим він згрішив у тому.

⁶ І приведе він Господеві жертву за провину, за гріх свій, що згрішив, самицю з дрібної худоби, вівцю або козу на жертву за гріх, а священик очистить його від гріха його.

⁷ А якщо рука його не спроможна на ягня, то принесе в жертву за провину свою, що згрішив він, дві горлиці або двоє голубенят Господеві, одне на жертву за гріх, а одне на цілопалення.

⁸ І принесе їх до священика, а він перше принесе те, що на жертву за гріх, і натне великим нігтем голову його від шиї її, але не відділить.

⁹ І покропить із крови жертви за гріх на стіну жертівника, а позостала кров буде вилита до підстави жертівника, це жертва за гріх.

¹⁰ А другого зробить цілопаленням за уставом. І очистить його священик від гріха його, що згрішив той, і буде прощено йому.

¹¹ А якщо він не спроможний на дві горлиці або на двоє голубенят, то принесе в жертву свою за те, чим згрішив, десяту частину ефи пшеничної муки на жертву за гріх, не докладе до неї оливи й не дасть на неї ладану, бо вона жертва за гріх.

¹² І принесе її до священика, а священик візьме з неї повну свою жменю, за пригадувальну частину її, та й спалить на жертівнику на огняні жертви Господеві, вона жертва за гріх.

¹³ І очистить його священик від гріха його, що згрішив він одним із них, і буде йому прощений; і буде вона для священика, як жертва хлібна.

¹⁴ І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

¹⁵ Коли хто переступом спроневіриться, і невмисне згрішить проти Господніх святощів, то він приведе жертву за провину свою до Господа, безвадного барана з дрібної худоби, за твоєю оцінкою срібла шеклів, на міру шеклем святині на жертву за провину.

¹⁶ А те, що згрішив проти святощів, поверне, і додасть до нього п'яту частину його священикові, а священик очистить його бараном жертви за гріх, і буде прощено йому.

¹⁷ А якщо згрішить коли хто, і зробить що проти якої зо всіх Господніх заповідей, чого не можна робити, і не знатиме, і завинить, і понесе свій гріх,

¹⁸ то він приведе до священика безвадного барана з дрібної худоби в оцінці твоїй на жертву за провину. І очистить його священик за помилку його, що нею помилився, бо він не знав, і буде прощена йому.

¹⁹ Це жертва за провину: він справді завинив Господеві.

¹ (5-20) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

² (5-21) Коли хто згрішить і переступом спроневіриться проти Господа, і скаже неправду на ближнього свого щодо даного на сховок, щодо даного в заклад, або щодо грабунку, або вимусить утиском у ближнього свого,

³ (5-22) або знайде якусь згубу та й скаже неправду про неї, і присягне неправдиво на одне зо всього, що робить людина, і згрішить тим,

⁴ (5-23) то станеться, коли він згрішить і завинить, нехай поверне грабунок, що заграбував, або вимушення, що був вимусив, або дане на сховок, що було зложене в нього, або згубу, що знайшов,

⁵ (5-24) або все, що присяг про нього неправдиво, і поверне його насамперед, і додасть до нього п'яту частину тому, чиє воно, дасть його в день, коли виявиться провина його.

⁶ (5-25) І він приведе Господеві до священика жертву за провину свою, безвадного барана з дрібної худоби за твоєю оцінкою на жертву за провину.

⁷ (5-26) І священик очистить його перед Господнім лицем, і буде йому прощено все до одного, що він зробив на провину.

⁸ (6-1) І Господь промовляв до Мойсея, кажучи:

⁹ (6-2) Накажи Ааронові та синам його, повідаючи: Оце закон цілопалення: Воно приноситься на огнищі своїм на жертівнику цілу ніч аж до ранку, а огонь жертівника горітиме на ньому.

¹⁰ (6-3) І надіне священик льняну свою шату, і льняне спіднє зодягне на тіло своє, і збере попіл, що на нього огонь спалить цілопалення на жертівнику, та й покладе його при жертівнику.

¹¹ (6-4) І здійме він шати свої, і зодягне одіж іншу, та й винесе попіл поза табір до чистого місця.

¹² (6-5) А огонь на жертівнику горітиме на ньому, не погасне, а священик палитиме на ньому дрова щоранку, і кластиме на нього цілопалення, і палитиме на ньому лій мирних жертов.

¹³ (6-6) Огонь завжди горітиме на жертівнику, не погасне.

¹⁴ (6-7) А оце закон про хлібну жертву: Ааронові сини принесуть її перед лице Господнє до переду жертівника.

¹⁵ (6-8) І візьме він із неї жменею своєю з пшеничної муки хлібної жертви, та з оливи її, та ввесь ладан, що на хлібній жертві, та й спалить на жертівнику, любі пахощі, це частина її, як пригадувальна для Господа.

¹⁶ (6-9) А позостале з неї їстимуть Аарон та сини його, прісне буде їджене воно в святім місці, на подвір'ї скинії заповіту будуть їсти її.

¹⁷ (6-10) Не буде печена вона квашеною. Їхню частину Я дав це з огняних Моїх жертов; вона Найсвятіше, як жертва за гріх та жертва за провину.

¹⁸ (6-11) Кожен нащадок чоловічої статі поміж Ааронових дітей буде її їсти, вічна постанова для ваших поколінь, з огняних жертов Господніх. Усе, що доторкнеться до них, освятиться.

¹⁹ (6-12) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

²⁰ (6-13) Оце жертва Аарона та синів його, що принесуть Господеві в дні помазання його: десята частина ефи пшеничної муки, це постійна хлібна жертва: половина її рано, а половина її ввечорі.

²¹ (6-14) На лопатці в оливі буде вона зроблена; принесеш її вимішану, випечену жертву хлібну в кусках принесеш, любі пахощі для Господа.

²² (6-15) А помазаний священик зробить її замість нього зробить її котрийсь із синів його, це вічна Господня постанова. Уся вона буде спалена.

²³ (6-16) А кожна священикова хлібна жертва буде ціла, не буде їджена.

²⁴ (6-17) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

²⁵ (6-18) Промовляй до Аарона та до синів його, говорячи: Оце закон про жертву за гріх: На місці, де зарізується цілопалення, буде зарізувана жертва за гріх перед лицем Господнім, Найсвятіше вона!

²⁶ (6-19) Священик, що складає її як жертву за гріх, буде їсти її, на місці святому буде вона їджена, на подвір'ї скинії заповіту.

²⁷ (6-20) Усе, що доторкнеться до м'яса її, стане святе; а що з її крови покропить на одежу, що покропиться нею, те випереш на місці святому.

²⁸ (6-21) А глиняний посуд, що в ньому вона варена, буде розбитий. А якщо в мідянім посуді була вона варена, то буде вичищений до блиску й виполосканий водою.

²⁹ (6-22) Кожен чоловічої статі із священиків буде їсти її, Найсвятіше вона.

³⁰ (6-23) А кожна жертва за гріх, що з крови її буде внесено до скинії заповіту на окуплення в святині, не буде їджена, в огні буде спалена.

¹ А оце закон жертви за провину, Найсвятіше вона.

² На місці, де ріжуть цілопалення, заріжуть жертву за провину, а кров її священик покропить на жертівника навколо.

³ А ввесь її лій із неї він принесе, курдюка, і лій, що покриває нутрощі,

⁴ і обидві нирки, і лій, що на них, що на стегнах, а сальника на печінці здійме з нирками,

⁵ та й спалить те священик на жертівнику, це огняна жертва для Господа, жертва за провину вона.

⁶ Кожен чоловічої статі серед священиків буде їсти її, на місці святому буде вона їджена, Найсвятіше вона.

⁷ Як про жертву за гріх, так само про жертву за провини закон їм один: священикові, що очистить нею, йому вона буде.

⁸ А священик, що приносить чиєсь цілопалення, шкура цілопалення, яке приніс він, священикові, йому вона буде.

⁹ І кожна жертва хлібна, що в печі буде печена, і кожна приготовлена в горшку та на лопатці, священикові, що приносить її, йому вона буде.

¹⁰ А кожна хлібна жертва, мішана в оливі й суха, буде вона всім синам Аароновим, як одному, так і другому.

¹¹ А оце закон про мирну жертву, що хтось принесе її Господеві.

¹² Якщо принесе її на подяку, то він принесе на жертву подяки прісні калачі, мішані в оливі, і прісні коржі, помазані оливою, і вимішана пшенична мука, калачі, мішані в оливі.

¹³ Разом із калачами квашеного хліба принесе він жертву свою, при мирній жертві подяки його.

¹⁴ І принесе він щось одне з кожної жертви, приношення для Господа; це буде священикові, що кропить кров мирної жертви, буде йому.

¹⁵ А м'ясо мирної жертви подяки його буде їджене в дні його жертви, не позоставить із нього нічого до ранку.

¹⁶ А якщо жертва його приношення обітниця, або добровільний дар, то вона буде їджена в день принесення ним його жертви, а позостале з неї й назавтра буде їджене.

¹⁷ А позостале з м'яса кривавої жертви в третім дні буде спалене.

¹⁸ А якщо справді буде їджене з м'яса мирної жертви його в третім дні, то не буде вподобаний той, хто приносить її, це не буде залічене йому, буде нечисть; а хто їстиме з неї, понесе свій гріх.

¹⁹ А те м'ясо, що доторкнеться до чогось нечистого, не буде їджене, на огні буде спалене. А м'ясо чисте кожен чистий буде їсти м'ясо.

²⁰ А душа, що буде їсти м'ясо з мирної жертви, що вона Господня, а нечисть його на ньому, то буде вона винищена з народу свого.

²¹ А коли хто доторкнеться до чогось нечистого, до нечистоти людської, або до нечистої худоби, або до всього нечистого плазуючого, та проте буде їсти з м'яса мирної жертви, що Господня вона, то буде той винищений із народу свого.

²² І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

²³ Кажи до Ізраїлевих синів, говорячи: жодного лою волового, ані овечого, ані козиного не будете їсти.

²⁴ А лій із падла й лій пошматованого буде вживаний для всякої потреби, але їсти не будете їсти його.

²⁵ Бо кожен, хто їсть лій із худоби, що з неї приносить огняну жертву для Господа, то душа та, що їсть, буде винищена з народу свого.

²⁶ І жодної крови птаства та худоби не будете їсти по всіх ваших оселях.

²⁷ Кожна душа, що їстиме якубудь кров, то буде винищена душа та з-посеред народу свого.

²⁸ І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

²⁹ Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Хто приносить свою мирну жертву до Господа, той принесе своє приношення Господеві з своєї мирної жертви.

³⁰ Руки його принесуть огняні жертви Господні, лій із грудиною, принесе грудину, щоб колихати її, як колихання перед Господнім лицем.

³¹ І священик спалить той лій на жертівнику. А та грудина буде Ааронові та синам його.

³² А праве стегно з мирних жертов ваших дасте священикові, як приношення.

³³ Хто з Ааронових синів приносить кров мирних жертов та лій, йому буде на пайку праве стегно.

³⁴ Бо Я взяв від Ізраїлевих синів грудину колихання й стегно приношення з мирних жертов їхніх, та й дав їх священикові Ааронові й синам його на вічну постанову від Ізраїлевих синів.

³⁵ Оце частка з помазання Аарона та частка з помазання синів його з огняних жертов Господніх у день приношення їх на священнослуження Господеві,

³⁶ що наказав Господь давати їм у день їхнього помазання від Ізраїлевих синів, вічна постанова на їхні покоління!

³⁷ Оце закон про цілопалення, про хлібну жертву, і про жертву за гріх, і про жертву за провину, і про посвячення, та про жертву мирну,

³⁸ що Господь наказав був Мойсеєві на Сінайській горі в день наказу Його Ізраїлевим синам приносити жертви свої Господеві в Сінайській пустині.