¹ Павел, апостол Ісуса Христа волею Божою, до сьвятих у Єфесї і до вірних у Христї Ісусї:

² Благодать вам і мир од Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа.

³ Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що благословив нас усяким благословеннєм духовним на небесах у Христї,

⁴ яко ж вибрав нас у Йому перед оснуваннєм сьвіта, щоб бути нам сьвятим і непорочним перед Ним у любови,

⁵ наперед призначивши нас на всиновленнє собі через Ісуса Христа, по благоволенню хотїння свого,

⁶ на похвалу славної благодати своєї, котрою обдарував нас в своїм Улюбленім,

⁷ в котрому маємо збавленнє кровю Його й оставленнє гріхів по багацтву благодати Його,

⁸ котру намножив нам у всякій премудрості і розумі,

⁹ обявивши нам тайну волі своєї по благоволенню своєму, котру перше постановив у собі,

¹⁰ щоб у порядкуванню сповнення времен зібрати все в Христї, те, що на небесах, і те, що на землї,

¹¹ у тому, в котрому й ми наслїдниками зробили ся, бувши наперед призначені по задуму Того, хто чинить усе по раді волї своєї,

¹² щоб ми, котрі перше вповали на Христа, були на хваленнє слави Його;

¹³ і в котрому й ви (впевнились), почувши слово правди, благовістє спасення вашого, і в котрого увірувавши, ви запечатані Духом обітування сьвятим,

¹⁴ котрий єсть задаток наслїддя нашого на викуп придбаного, в похвалу слави Його.

¹⁵ Того й я, чувши про вашу віру в Господа Ісуса і любов до всїх сьвятих,

¹⁶ не перестаю дякувати за вас, роблячи спомин про вас у молитвах моїх,

¹⁷ щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам духа премудрости й відкриття на познаннє Його,

¹⁸ просьвічені очі серця вашого, щоб зрозуміли ви, що за впованнє поклику Його, і що за багацтво славного наслїддя Його в сьвятих,

¹⁹ і що за безмірне величчє сили Його в нас, котрі вируємо, по дїйству превеликої потуги Його,

²⁰ котру вдіяв у Христї, воскресивши Його з мертвих і посадивши по правиці в себе на небесах,

²¹ вище всякого начальства, і власти, і сили, і панування, і всякого імени, названого не тільки в сьому віку, та й у будучому,

²² і все покорив під ноги Його, й дав Його яко голову над усім у церкві,

²³ котра єсть тіло Його, повня Того, хто сповняв все у всьому.

¹ І вас (оживив), що були мертві провинами й гріхами вашими,

² в котрих колись ходили по віку сьвіта сього, робом князя власти воздушної, духа, що тепер орудує в синах перекору,

³ між котрими й ми всі жили колись у хотінню тіла нашого, чинивши волю тїла й думок, і були по природї дітьми гнїва, як і инші.

⁴ Бог же, багатий на милость, по превеликій любові своїй, котрою полюбив нас,

⁵ і нас, мертвих провинами, оживив укупі з Христом (благодаттю ви спасені),

⁶ і воскресив з Ним, і дав нам сидіти вкупі на небесних (місцях) у Христї Ісусї,

⁷ щоб показав у віках грядущих безмірне багацтво благодати своєї благостю до нас через Ісуса Христа.

⁸ Благодатю бо ви спасені через віру; і се не од вас: се Божий дар;

⁹ не від дїл, щоб нїхто не хвалив ся.

¹⁰ Його бо ми твориво, сотворені в Христї Ісусї на добрі дїла, котрі наперед призначив Бог, щоб ми в них ходили.

¹¹ Тим же споминайте, що ви (були) колись погане в тїлї, звані необрізаннєм від рекомого обрізання у плотї, рукотвореного;

¹² що були ви того часу без Христа, відчужені від громади Ізраїлевої і чужі завітові обітування, не маючи надії і безбожні в сьвітї.

¹³ Тепер же в Христї Ісусї ви, що були колись далеко, стали близькі кровю Христовою.

¹⁴ Він бо мир наш, що зробив з обох одно, і розвалив середню перегородню стіну;

¹⁵ вражду тілом своїм, закон заповідей наукою обернув у ніщо, щоб з двох зробити собою одного нового чоловіка, роблячи мир,

¹⁶ і примирити з Богом обох ув одному тїлї хрестом, убивши ворогуваннє на ньому;

¹⁷ і прийшовши благовістив мир вам, далеким і близьким,

¹⁸ тим що через Його маємо приступ обоє в одному Дусї до Отця.

¹⁹ Тим-же оце вже ви більш не чужі і захожі, а товариші сьвятим і домашні Божі;

²⁰ збудовані на підвалиш апостолів і пророків, а угловий (камінь) сам Ісус Христос;

²¹ на котрому вся будівля, докупи споєна, росте в церкву сьвяту в Господї.

²² На Ньому й ви вбудовуєтесь на оселю Божу Духом.

¹ Того ради й я, Павел, - вязник Ісус-Христів за вас поган.

² Коли ви чували про служеннє благодати Божої, даної менї між вами,

³ що одкриттєм обявилась менї тайна (яко ж перше я написав коротко,

⁴ з того можете, читаючи, зрозуміти розум мій у тайнї Христовій),

⁵ котра в инших родах не обявилась синам чоловічим, яко ж тепер одкрилась сьвятим Його апостолам і пророкам Духом,

⁶ що погане також наслїдники, однотїлесники і спільники обітування Його в Христї через благовісте,

⁷ котрому став я служителем по дару благодати Божої, даної менї по дїйству сили Його.

⁸ Менї, меньшому всїх сьвятих, дана ся благодать, благовістити між поганами про недослїджене багацтво Христове,

⁹ і з'ясувати всїм, що се за спільність тайни, закритої од віків у Бозї, що створив усе Ісусом Христом,

¹⁰ щоб обявилась тепер князївствам і силам на небесах через церкву усяка премудрість Божа,

¹¹ по вічньому постановленню, котре зробив у Христї Ісусї, Господї нашому,

¹² в котрому маємо сьміливість і приступ у надїї через віру Його.

¹³ Тимже благаю вас не смутитись горем моїм про вас, котре єсть слава ваша.

¹⁴ Того ж то приклоняю колїна мої перед Отцем Господа нашого Ісуса Христа,

¹⁵ від котрого всяке отцївство на небесах і на землі зветь ся,

¹⁶ щоб дав вам по багацтву слави своєї утвердитись силою через Духа Його у нутряному чоловіку,

¹⁷ щоб Христос вселив ся вірою в серця ваші, щоб ви, закоренившись і оснувавшись у любови,

¹⁸ могли зрозуміти з усїма сьвятими, що таке ширина, й довжина, й глибина, й висота,

¹⁹ і зрозуміти любов Христову, що перевисшує (всякий) розум, щоб сповнились усякою повнею Божою.

²⁰ Тому ж, хто може зробити геть більш над усе, чого просимо або думаємо, по силї, що дїйствує в вас.

²¹ Тому слава в церкві в Христї Ісусї по всї роди на віки вічні. Амінь.

¹ Благаю ж оце вас я, вязник у Господї, ходити достойно поклику, яким вас покликано,

² з усякою смирнотою й тихостю, з довготерпіливостю, терплячи один одного в любови,

³ стараючись держати единеннє духа в мирному союзї.

⁴ Одно тїло й один дух, яко ж і покликані в одній надїї вашого покликання;

⁵ один Господь, одна віра, одно хрещеннє,

⁶ один Бог і Отець усїх, що над усїма й через усїх і в усїх вас.

⁷ Кожному ж з нас дана благодать по мірі даровання Христового.

⁸ Тимже глаголе: Зійшовши на висоту, полонив єси полонь, і дав дари людям.

⁹ (А те [слово] зійшов, що ж воно [значить], коли не те, що перш зійшов у найнищі сторони землї?

¹⁰ Хто зійшов додолу, се Той, що й зійшов вище всїх небес, щоб сповнити все.)

¹¹ І Він настановив инших апостолами, а инших пророками, а инших благовістниками, а инших пастирями та учителями,

¹² на звершенне сьвятих, на дїло служення, на збудуваннє тїла Христового,

¹³ доки дійдемо всї до з'єдинення віри і познання Сина Божого, до чоловіка звершеного, до міри зросту сповнення Христового,

¹⁴ щоб більш не бути малолїтками, хвилюючись і кидаючись від усякого вітру науки, в оманї людській, у лукавстві до підступного заблуду,

¹⁵ а ходячи поправдї в любови помножаймо все в Того, котрий єсть голова, Христос,

¹⁶ котрого все тїло зложене і звязано всякою увяззю спромоги по дїйству, (яке є) в мірі кожної части, робить зрост тїла на збудуванне самого себе в любові.

¹⁷ Се ж оце глаголю і сьвідкую в Господї, щоб вам більш не ходити, яко ж і инші погане ходять у суєтї ума свого,

¹⁸ оморочені мислями, відчужені від життя Божого через невіжество, що єсть в них, через окаменїннє сердець їх.

¹⁹ Вони, зробившись безчувственними, оддали себе розпусту, щоб робити всяку нечистоту в зажерливости.

²⁰ Ви ж не так познали Христа:

²¹ коли ж бо чули Його і в Йому навчились, що истина в Ісусї,

²² щоб відложити вам по першому життю давнього чоловіка, що тлїє в похотях лукавих,

²³ а обновлятись духом ума вашого,

²⁴ та й одягнутись у нового чоловіка, створеного по Богу в праведности і сьвятости правди.

²⁵ Тим-же, відкинувши лож, говоріть правду кожен до ближнього свого; бо ми один одному члени.

²⁶ Гнівайтесь та й не грішіть: нехай сонце не зайде у гнїві вашому.

²⁷ Анї давайте місця дияволу.

²⁸ Хто крав, більш не крадь, а лучче працюй, роблячи руками своїми добре, щоб мав що подати тому, хто в нуждї.

²⁹ Всяке гниле слово нехай не виходить з уст ваших, а тільки таке, що годить ся на збудуваннє віри, щоб подало благодать тим, хто чує.

³⁰ І не засмучуйте Духа сьвятого Божого, котрим ви запечатані в день викупу.

³¹ Усяка гіркість, і гнїв, і ярость, і крик, і лайка нехай зникне од вас із усїм лихим.

³² Бувайте ж один до одного добрі, милосерні, прощаючи один одному, яко ж і Бог у Христї простив вам.

¹ Оце ж будьте послїдувателями Божими, як любі дїти,

² і ходіть у любові, яко ж і Христос улюбив нас і оддав себе за нас на жертву і на посьвят Богу, у солодкі пахощі.

³ Блуд же і всяка нечистота або зажерливість нехай і не згадуеть ся між вами, як подобає сьвятим,

⁴ нї безсором і дурні слова, або жарти і неподобне; а лучче дякуваннє.

⁵ Се бо знайте, що нї один блудник, або нечистий, або зажерливий, котрий єсть ідолослужитель, не має наслїддя в царстві Христа і Бога.

⁶ Нехай нїхто не зводить вас марними словами, бо за се приходить гнїв Божий на синів непокірних.

⁷ Не бувайте ж спільниками їх.

⁸ Ви бо були колись тьмою, тепер же (ви) сьвітло в Господї; ходїть же яко дїта сьвітла:

⁹ (бо овощ духа - у всякій добрості і праведностї і правдї,)

¹⁰ доповняючись, що єсть угодне Богові.

¹¹ І не приставайте до неплідних дїл тьми, а лучче ж винуйте їх.

¹² Що бо дїєть ся потай у них, соромно й казати.

¹³ Усе ж обвинувачене від сьвітла виявляеть ся; все бо виявлене єсть сьвітло.

¹⁴ Того ж то глаголе: Устань, сонний, і воскресни з мертвих, то й осьвітить тебе Христос.

¹⁵ Гледїть же, як би вам огляди о ходити, не яко немудрі, а яко мудрі,

¹⁶ викуплюючи час, бо дні лихі. '

¹⁷ Тим-то не бувайте нерозумними, а розумійте, що єсть Божа воля.

¹⁸ І не впивайтесь вином, бо в йому розпуст, а сповняйте себе Духом,

¹⁹ бесідуючи між собою псальмами, та гимнами, та піснями духовними, сьпіваючи та виграючи в серцях ваших Господеві,

²⁰ дякуючи всякого часу за все в імя Господа нашого Ісуса Христа Богові і Отцеві,

²¹ корючись один одному в страху Божім.

²² Жінки, коріть ся своїм чоловікам, як Господеві,

²³ тим що чоловік голова жінки, як і Христос голова церкви, і Він спаситель тіла.

²⁴ А як церква корить ся Христу, так і жінки своїм чоловікам у всьому.

²⁵ Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив церкву, і себе видав за неї,

²⁶ щоб осьвятити її, очистивши купіллю води у слові,

²⁷ щоб поставити її перед собою славною церквою, що не мав скази або пороку або чого такого, а щоб була сьвята і непорочна.

²⁸ Так мусять чоловіки любити своїх жінок, як свої тіла; хто бо любить свою жінку, себе самого любить.

²⁹ Нїхто бо ще. ніколи тіла свого не зненавидів, а годує, і грів його, яко ж і Господь церкву;

³⁰ тим що ми члени тіла Його, від тіла Його і від костей Його.

³¹ Того-то покине чоловік батька свого й матір, і пригорнеть ся до жінки своєї, і будуть у двох одно тіло.

³² Тайна се велика, я ж глаголю що до Христа і до церкви.

³³ Тим то і ви по одному кожен свою жінку так нехай любить, як і себе, а жінка нехай боїть ся свого чоловіка.

¹ Дїти, слухайте, своїх родителїв у Господі, се бо по правді.

² Поважай батька твого і матїр: се перва заповідь із обітуваннем:

³ щоб добре тобі було і був ти довголїтен на землї.

⁴ І ви, батьки, не роздразнюйте дітей своїх, а зрощуйте їх у науці і на-поминанню Господньому.

⁵ Слуги, слухайте панів по тілу з страхом і трепетом, у простоті серця вашого, яко ж і Христа,

⁶ не перед очима тільки служачи, яко чоловікоугодники, а яко слуги Христові, чинячи волю Божу од душі,

⁷ з охотою служачи, як Господу, а не як людям,

⁸ знаючи, що кожен, хто зробить що добре, прийме те від Господа, чи то невільник, чи вільний.

⁹ І ви, пани, робіть те ж саме їм, попускаючи їм грізьбу, знаючи, що й вам самим і їм єсть Пан на небесах, і вважання на лице нема в Него.

¹⁰ На останок, браттє моє, кріпіть ся в Господї і в потузї сили Його.

¹¹ Одягнїть ся у всю зброю Божу, щоб змогли ви стояти проти хитрощів дияволських.

¹² Бо наша боротьба не з тілом і кровю, а з князівствами, і з властями і з миродержителями тьми віка сього, з піднебесними духами злоби.

¹³ Того-то прийміть усю зброю Божу, щоб змогли встояти в день лютий і, все зробивши, стояти.

¹⁴ Стійте ж оце, підперезавши поясницї ваші правдою і одягнувшись у броню праведности,

¹⁵ і обувши ноги в готовість благовіствування миру,

¹⁶ над усе ж узявши щит віри, котрим вдолїєте всі розпалені стріли лукавого вгасити;

¹⁷ і шолом спасення візьміть і меч. духовний, котрий єсть слово Боже.

¹⁸ Всякою молитвою і благаннєм молячись всякого часу духом і в сьому пильнуйте в усякому терпінню і благанню за всїх сьвятих,

¹⁹ і за мене, щоб мені дано слово на відкривавше уст моїх, щоб сьміливо обявляти тайну благовістя;

²⁰ Його ж я й посел у кайданах, щоб у ньому був сьміливий, яко же подобав мені глаголати.

²¹ А щоб і ви знали про мене, що я роблю, усе скаже вам Тихик, любий брат і вірний слуга в Господі,

²² котрого я й послав до вас, щоб ви знали про наші справи, і щоб він утішив серця ваші.

²³ Мир браттю і любов з вірою від Бога Отця і Господа Ісуса Христа.

²⁴ Благодать з усіма, хто любить. Господа нашого Ісуса Христа в незотлїнню. Амінь.