¹ Павел, апостол Ісуса Христа, по повелінню Бога, Спаса нашого, і Господа Ісуса Христа, надії нашої,

² Тимотею, правдивому сину в вірі: Благодать, милость, мир од Бога, Отця нашого, і Христа Ісуса, Господа нашого.

³ Яко із ублагав я тебе пробувати в Єфесї, ідучи в Македонию, щоб завітував деяким не инше вчити,

⁴ анї вважати на видумки та не скінчені родоводи, котрі більш роблять змагання, ніж Божого будування в вірі.

⁵ Конець же завітування єсть любов з щирого серця та совісти благої і віри не лицемірної,

⁶ у котрих деякі погрішивши, вдались у пусті слова,

⁷ хотячи бути законоучителями, не розуміючи, нї що говорять, нї об чому впевняють.

⁸ Знаємо ж, що закон добрий, кода хто його законно творить,

⁹ знаючи се, що ве про праведника закон положений, а про беззаконних та непокірних, нечестивих та грішних, неправедних та скверних, про убивць батька й матери, про душогубців,

¹⁰ про блудників, мужоложників, про людокрадів, брехунів, про тих, що криво присягають, і коли що иншого здоровій науцї противить ся,

¹¹ по славному благовістю блаженного Бога, котре менї звірено.

¹² І дякую Тому, хто скріпляє мене, Хрнсту Ісусу, Господу нашому, що за вірного мене вважав, поставивши мене на службу,

¹³ мене, що був колись хулителем і гонителем і знущателсм, та помилувано мене; бо, невідаючи, робив я в невірстві.

¹⁴ Намножила ся ж благодать Господа нашого вірою і любовю, що в Христї Ісусї.

¹⁵ Вірне се слово і всякого прийняття достойне, що Христос Ісус прийшов у мир грішників спасти, між котрими я первий.

¹⁶ Та ради сього й помилувано мене, щоб на менї первому показав Ісус Христос усе довготерпіннє, на приклад тим, що мають вірувати в Него на житте вічне.

¹⁷ Цареві ж вічному нетлінному, невидимому, єдиному премудрому Богу честь і слава на віки вічні. Амінь.

¹⁸ Се ж завітуваннє передаю тобі, сину Тимотею, по пророцтвах, що були перше про тебе, щоб воював ти в них доброю війною,

¹⁹ маючи віру і добру совість, котру деякі відкинувши, од віри відпали.

²⁰ Між ними ж Іменей та Александр, котрих я передав сатанї, щоб навчились не хулити.

¹ Тим я молю перш усього творити благання, молитви, дякування за всїх людей,

² за царів і за всїх, що мають вдасть, щоб тихим і спокійним життєм нам жити у всякому благочесті і чистотї.

³ Се бо добре і приятно перед Спасителем нашим Богом,

⁴ котрий хоче, щоб усї люде спасли ся і до розуміння правди прийшли.

⁵ Один бо Бог і один посередник між Богом і людьми, чоловік Ісус Христос,

⁶ що дав себе на викуп за всїх: сьвідкуваннє временами своїми.

⁷ На се ж поставлено мене проповідником і апостолом (глаголю правду в Христї, а не неправду) учителем поган у вірі і правдї.

⁸ Оце ж хочу, щоб молились чоловіки на всякому місці, здіймаючи вгору преподобні руки, без гнїва і змагання.

⁹ Так само й жінки, чисто вбираючись, із соромом та з чистотою, щоб украшували себе, не заплїтаннвм, не золотом або перлами, або шатами предорогими,

¹⁰ а (як подобае жінкам, що пристали на благочесте) дїлами добрими.

¹¹ Жінка мовчки нехай вчить ся усякої покори.

¹² Жінцї ж учити не велю, анї орудувати чоловіком, а бути в мовчанню.

¹³ Адама бо перше створено, опісля ж Еву;

¹⁴ і Адама не зведено; жінка ж, як зведено Її, була в переступі.

¹⁵ Спасеть ся ж ради родження дітей, коли пробувати ме в вірі та любові і в сьвятостї з чистотою.

¹ Вірне слово: коли хто єпископства хоче, доброго діла бажає.

² Треба ж єпископу бути непорочним, однієї жінки чоловіком, тверезим, цїломудрим, чесним, гостинним, навчаючим,

³ не пяницею, не до бійки, йе до здирства, а тихим, несварливим, не сріблолюбцем,

⁴ своїм домом щоб добре правив, дітей держав у слухняності з усякою повагою;

⁵ (Коли бо хто своїм домом не вміє правити, то як йому про церкву Божу дбати?)

⁶ не новохрищеним, щоб розгордившись не впав у суд дияволський.

⁷ Треба ж йому і сьвідкуваннє добре мати від остороннїх, щоб не впав у ганьбу та в тенета дияволські.

⁸ Дияконам так само (треба бути) чесним, не двоязичним, щоб не вживали багато вина, не здирствовали,

⁹ мали тайну віри в чистій совісті.

¹⁰ І про таких же (треба) перше впевнитись, а потім нехай служять, бувши непорочними.

¹¹ Жінкам (їх) так само (треба бути) чесним, не до осуди, тверезим, вірним у всьому.

¹² Диякони що б бували однієї жінки чоловіками, дїтьми добре правлячи і своїми домами.

¹³ Бо хто добре дияконував, степень собі добрий здобував і велику одвагу у вірі, що в Христї Ісусї.

¹⁴ Се ішшу тобі, уповаючи прийти до тебе скоро;

¹⁵ коли ж загаюсь, що б ти знав, як треба в дому Божому жити, котрий єсть церква Бога живого, стовп і утвердженне правди.

¹⁶ І справдї велика се тайна благочестя: Бог явив ся в тїлї, справдивсь у Дусї, показав ся ангелам, проповідано Його між поганами, увірували в Його по сьвіту, вознїс ся в славі.

¹ Дух же явно глаголе, що в останнї часи відступлять декотрі од віри, слухаючи духів лестивих і наук бісових,

² в лицемірстві брехливих, запеклих у совістї своїй,

³ що боронять женитись (і велять вдержуватись) од їжи, що Бог створив на їду з подякою вірним і познавшим правду.

⁴ Бо всяке створіннє Боже добре і шщо не гидке, коди з подякою приймаємо;

⁵ осьвячуєть ся бо словом Божим і молитвою.

⁶ Се все нагадуючи браттю, будеш добрий служитель Ісуса Христа, годований словами віри і доброю наукою, котрій послїдував еси.

⁷ Скверних же і бабських байок цурай ся, а привчай себе до благочестя.

⁸ Тілесна бо вправа мало корисна, а благочестє корисне на все, маючи обітницю життя нинішнього і будучого

⁹ Вірне слово і всякого приняття достойне.

¹⁰ На се бо і трудимось і ганять нас, що вповали на Бога живого, котрий єсть Спаситель усіх людей, а найбільш вірних.

¹¹ Звіщай се і навчай.

¹² Ніхто ж нехай молодістю твоєю не гордує; а будь взором для вірних, у слові, у життю, у любові, у дусі, у чистоті.

¹³ Доки прийду, пильнуй читання, утїшення, науки.

¹⁴ Не занедбай твого дарування, котре дано тобі пророцтвом, з положеннєм рук сьвященства.

¹⁵ Про се дбай, в сьому пробувай, щоб успіх твій явен був у всїх.

¹⁶ Пильнуй себе і науки; пробувай у сьому; се бо роблячи, і сам спасеш ся і ті, що слухають тебе.

¹ Старого не докоряй, а умоляй, як батька, молодших, як братів,

² старих жінок, як матїрок, молодших, як сестер, з усякою чистотою.

³ Удовиць шануй, тих що справді удовицї.

⁴ Коли ж котора вдовиця дїти або внучата має, нехай вчять ся перше свій дім благочестиво спорядити і віддячувати родителяя; се бо добре і любо перед Богом.

⁵ Тая ж справді вдовиця, котора одинока, (та) вповае на Бога і пробував в молитвах і благаннях день і ніч.

⁶ Котора ж роскошув, та жива - вмерла.

⁷ І се наказуй, щоб непорочні були.

⁸ Коли ж хто про своїх, а найбільш про домашнїх не промишляв, той відцуравсь віри, і гірший од не вірного.

⁹ Удовицю ж вибирати не меньше лїт шестидесяти; таку щоб була одному мужу жінкою,

¹⁰ в ділах добрих сьвідчена, чи дітей вгодувала, чи людей сторонніх приймала, чи сьвятим ноги вмивала, чи бідолашним помагала, чи до всякого діла доброго щира була.

¹¹ Молодих же вдовиць не приймай; бо, розбуявшись проти Хриета, схочуть заміж;

¹² маючи осуд, що першої віри відцурались.

¹³ Ще ж без дїла звикають ходити по домах; не тілько ж без дїла, та й довгоязикі і пронозливі, говорять, чого не годить ся.

¹⁴ Тим хочу, щоб молоді вдовицї йшли заміж, дїтей рожали, домом правили і нїякої причини не давали противному до поговору.

¹⁵ Вже бо деякі звернули слїдом аа сатаною.

¹⁶ Коли який вірний або вірна має вдовицї, нехай їм помагав, і нехай не, буде тягару для церкви, щоб правдивим удовицям помагати.

¹⁷ Которі ж пресвитери пильнують добре, нехай удостоять ся двійної чести, найбільше ж ті, що трудять ся в слові і науцї.

¹⁸ Глаголе бо писанне: Вола молотячого не заоброчуй; і: Достоїн робітник нагороди своєї.

¹⁹ На пресвитера обвинувачення не приймай, хиба при двох або трьох сьвідках.

²⁰ Которі ж згрішять, обличай перед усїма, щоб і инші страх мали.

²¹ Заклинаю перед Богом, і Господом Ісус-Христом, і вибраними ангелами, щоб се хоронив без пересуду, нічого не роблячи по привичцї (пристрастї).

²² Рук скоро не клади нї на кого, анї приставай до чужих гріхів; себе чистим держи.

²³ Вже не пий водв, а потроху вина приймай, ради жолудка твого і частих твоїх недугів.

²⁴ В инших людей гріхи явні, попереджують на суд, а за иншими йдуть слїдом.

²⁵ Так само й добрі діла наперед явні, тай що инше, утаїтись не може.

¹ Которі слуги під ярмом, нехай уважають панів своїх достойними всякої чести, щоб імя Бомсе не хулилось і наука.

² Хто ж мав вірних панів, ті нехай не гордують ними, бо вони брати; а ще більш нехай служять, що вони вірні і любі, приймаючи благодать. Сього навчай і наказуй.

³ Коли ж хто инше вчить і не приступає до здорових словес Господа нашого Ісуса Христа і до науки побожної,

⁴ той розгордив ся, нічого не знаючи, а нездужаючи змаганнями та суперечкою, від чого буває зависть, сварка, поговори, лукаві думки,

⁵ пусті розмови людей попсованого розуму, що втеряли правду і думають, що благочестє - надбаннє. Відступай від таких.

⁶ Велике ж (таки) надбаннє благочестє з самодовольством.

⁷ Нїчого бо не внесли ми у сьвіт, то й ясно, що нїчого не можемо винести.

⁸ Маючи ж їжу й одежу, сим довольні будемо.

⁹ Котрі ж хочуть забагатіти, впадають у напасть й тенета і в хотїння многі нерозумні і шкодливі, що топлять людей у безодню і погибель.

¹⁰ Корень бо всього лихого срібролюбство; котрого инші бажаючи, заблудили од віри, і себе прибили многими муками.

¹¹ Ти ж, чоловіче Божий, від сього втїкай; побивай ся за правдою, благочестєм, вірою, любовю, терпіннєм, тихостю.

¹² Борись доброю боротьбою віри, держись вічнього життя, до котрого й покликано тебе, й визнав вся добре визнаннє перед многими сьвідками.

¹³ Заповідаю тобі перед Богом, що оживлює все, і Христом Ісусом, що сьвідкував при Понтийському Пилатї добре визнаннє:

¹⁴ додержати сю заповідь чистою, без докору, до явлення Господа нашого Ісуса Христа,

¹⁵ котре свого часу явить блаженний і єдиний сильний Цар вад царями і Пан над панами;

¹⁶ один, що має безсмертє, і живе в сьвітлї неприступному, котрого не бачив нїхто з людей, анї бачити не може; Йому ж честь і держава вічна. Амінь.

¹⁷ Багатим у нинішнім віцї заказуй не високомудроватя, анї вповати на богацтво непевне, а на Бога ясивого, що дає нам усе щедро на втїху;

¹⁸ добре робити, багатитись ділами добрими, охочими на подаванне бути і подїльчивими,

¹⁹ скарбуючи собі добру основину в будущинї, щоб прийняти життє вічне.

²⁰ О Тимотею! хорони переказ, одвертаючись од скверного марнослова і перекорів неправдивого розуму,

²¹ котрим деякі хвалячись, у вірі погрішили. Благодать з тобою. Амінь.