1
На останок, молітесь, братте, за нас, щоб слово Господнє ширилось та славилось, яко ж і в вас,
2
і щоб нам визволитись од безпутних і лукавих людей; бо не у всїх віра.
3
Вірен же Господь, котрий утвердить вас і обереже від лукавого.
4
Уповаємо ж у Господі про вас, що що ми вам повеліваємо, ви робите і робити мете.
5
Господь же нехай направить серця ваші у любов Божу і в терпіннє Христове.
6
Повеліваємо ж вам, братте, імям Господа нашого Ісуса Христа, відлучатись від усякого брата, що ходить непорядно і не по переказу, який прийняв од нас.
7
Самі бо знаєте, як вам треба подобити ся нам; бо не робили ми безладдя між вами,
8
анї їли дармо хлїб у кого; а в труді і журбі, ніч і день роблячи дїло, щоб не отягчити нікого з вас:
9
не тим що не маємо власти, а щоб себе за взір дати вам, щоб уподобати ся нам.
10
Бо, як були ми у вас, то так завітували вам, що хто не хоче робити діла, нехай і не їсть.
11
Чуємо бо, що деякі непорядно ходять між вами, нічого не роблять, а метушять ся.
12
Таким-то повеліваємо і напоминаємо Господом нашим Ісусом Христом, щоб мовчки роблячи, свій хлїб їли.
13
Ви ж, братте, не втомлюйтесь, роблячи добре.
14
Коли ж хто не послухає слова нашого посланнєм, такого назначіть і не мішайтесь із ним, щоб йому був сором.
15
Та не за ворога вважайте його, а навчайте, яко брата.
16
Сам же Господь миру нехай дасть вам мир завсїди всіма способами. Господь із усіма вами.
17
Витанне моєю рукою Павловою, котре єсть знав у всякому посланню; так пишу:
18
Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усіма вами. Амінь.
