Метью 20

¹ Подібне бо царство небесне чоловіку господареві, що вийшов рано вранцї наймати робітників у виноградник свій.

² І, згодившись із робітниками по денарию на день, післав їх у виноградник свій.

³ І, вийшовши коло третьої години, побачив внших, що стояли на торгу без дїла,

⁴ і рече до них: Ідїть і ви у виноградник, і що буде право, дам вам, Вони й пійшли.

⁵ Вийшовши знов коло шестої і девятої години, зробив так само.

⁶ Вийшовши ж коло одинайцятої години, знайшов инших, що стояли без дїла, й рече до них: Чого тут стоїте увесь день без дїла?

⁷ Кажуть вони йому: Бо ніхто не найняв нас. Рече він їм: Ійдїть і ви в виноградник, і що буде право, одержите.

⁸ Як же настав вечір, рече пан виноградника доморядникові своєму: Поклич робітників, та роздай їм нагороду, почавши від останнїх аж до первих.

⁹ І прийшовши ті, що коло одинайцятої години, взяли по денарию.

¹⁰ Прийшовши ж перші, думали, що більше візьмуть; та взяли й вони по денарию.

¹¹ І взявши вони, нарекали на господаря,

¹² говорячи: Що сї останні одну годину робили, й зрівняв єси їх із нами, що зносили тяготу дня і спеку.

¹³ Він же, озвавшись, рече одному з них: Друже, не кривжду тебе; хиба не за денария згодив ся єси зо мною?

¹⁴ Візьми своє, та й іди: я ж хочу й сьому останньому дати, що й тобі.

¹⁵ Хиба ж не вільно менї робити, що хочу, з добром моїм? Чи того твоє око лихе, що я добрий?

¹⁶ Так будуть останнї перві, а перві останнї; багато бо званих, мало ж вибраних.

¹⁷ І, йдучи Ісус у Єрусалим, узяв дванайцять учеників на самоту в дорозї, й рече до них:

¹⁸ Оце ми йдемо в Єрусалим; і буде виданий Син чоловічий архиєреям, та письменникам, і осудять вони Його на смерть;

¹⁹ і видадуть Його поганам, щоб з Него насьміхались, та били, та розпяли, а третього ж дня він воскресне.

²⁰ Тодї приступила до Него мати синів Зеведеєвих із синами своїми, кланяючись та просячи чогось у Него.

²¹ Він же рече до неї: Чого хочеш ? Каже вона до Него: Скажи, щоб сидїли оці два сини мої, один по правицї Твоїй, а другий по лївицї у царстві Твоєму.

²² Озвав ся ж Ісус і рече; Не знаєте, чого просите. Чи зможете ви пити чашу, яку я пити му, й хреститись хрещеннем, яким я хрещусь? Кажуть йому: Зможемо.

²³ І рече до них: Ви то чашу мою пити мете, й хрещеннєм, яким я хрещусь, хреститиметесь; тільки ж, щоб вам сидіти по правиці в мене й по лївицї в мене, се не єсть моє дати, а кому приготовлено від Отця мого.

²⁴ І почувши десять, ремствували із двох братів.

²⁵ Ісус же, покликавши їх, рече: ви знаєте, що в поган князї панують над ними, й великі управляють ними.

²⁶ Не так же буде в вас: нї, хто хоче бути великим між вами, нехай буде вам слугою;

²⁷ і хто хоче між вами бути першим, нехай вам буде рабом,

²⁸ як Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити, й дати душу свою яко викуп за многих.

²⁹ І як виходили вони з Єрихона, йшло слїдом за Ним багато народу

³⁰ І ось двоє слїпих, що сидїли над шляхом, почувши, що Ісус переходить, кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.

³¹ Народ же сваривсь на них, щоб мовчали; а вони ще більш кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.

³² І, зупинившись Ісус, покликав їх, і рече: Що хочете, щоб зробив вам?

³³ Кажуть йому: Господи, щоб очі наші відкрились.

³⁴ Вмилосердив ся ж Ісус, і доторкнувсь очей їх, і зараз прозріли очі їх, і пійшли вони слїдом за Ним.