¹⁷ Боже, навчав Ти мене від юнацтва мого, і аж дотепер я звіщаю про чуда Твої.

¹⁸ А Ти, Боже, не кидай мене аж до старости та сивини, поки я не звіщу про рамено Твоє поколінню, і кожному, хто тільки прийде про чини великі Твої!

¹⁹ Бо Твоя справедливість, о Боже, сягає аж до високости, Боже, що речі великі вчинив, хто рівний Тобі?

²⁰ Ти мені показав був великі та люті нещастя, та знов Ти оживиш мене, і з безодень землі мене знову Ти витягнеш,

²¹ Ти збільшиш величність мою, і знову потішиш мене!

²² А я буду на арфі хвалити Тебе, Твою правду, мій Боже, із гуслами буду співати Тобі, Святий Ти ізраїлів!

²³ Нехай співом радіють уста мої, бо буду співати Тобі я та душа моя, яку Ти врятував!

²⁴ Шепоче про правду Твою мій язик цілий день, бо посоромлені, бо поганьблені всі, хто шукає лихого для мене!

¹ Соломонів. Боже, Свої суди цареві подай, а Свою справедливість для сина царевого,

² хай він правдою судить народа Твого, а вбогих Твоїх справедливістю!

³ Нехай гори приносять народові мир, а пагірки правду.

⁴ Він судитиме вбогих народу, помагатиме бідним, і тиснути буде гнобителя!

⁵ Будуть боятися Тебе, поки сонця, і поки місяця, з роду до роду!

⁶ Він зійде, як дощ на покіс, немов краплі, що зрошують землю!

⁷ Праведний буде цвісти в його дні, а спокій великий аж поки світитиме місяць,

⁸ і він запанує від моря до моря, і від Ріки аж до кінців землі!

⁹ Мешканці пустинь на коліна попадають перед обличчям його, а його вороги будуть порох лизати...

¹⁰ Царі Таршішу та островів дадуть дари, принесуть царі Шеви та Севи дарунки!

¹¹ і впадуть перед ним усі царі, і будуть служити йому всі народи,

¹² бо визволить він бідаря, що голосить, та вбогого, що немає собі допомоги!

¹³ Він змилується над убогим та бідним, і спасе душу бідних,

¹⁴ від кривди й насилля врятує їхню душу, їхня кров дорога буде в очах його!

¹⁵ і буде він жити, і дасть йому з золота Шеви, і завжди молитися буде за нього, буде благословляти його кожен день!

¹⁶ На землі буде збіжжя багато, на гірському верху зашумить, як Ливан, його плід, і народ зацвіте по містах, як трава на землі!

¹⁷ Хай ім'я його буде навіки, хай росте, поки сонця, наймення його, нехай благословляються ним, будуть хвалити його всі народи!

¹⁸ Благословен Господь Бог, Бог ізраїлів, єдиний, що чуда вчиняє,

¹⁹ і благословенне навіки ім'я Його слави, і хай Його слава всю землю наповнить! Амінь і амінь!

²⁰ Скінчились молитви Давида, сина Єссея.

¹ Псалом Асафів. Поправді Бог добрий ізраїлеві, Бог для щиросердих!

² А я, мало не послизнулися ноги мої, мало не посковзнулися стопи мої,

³ бо лихим я завидував, бачивши спокій безбожних,

⁴ бо не мають страждання до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,

⁵ на людській роботі нема їх, і разом із іншими людьми не зазнають вони вдарів.

⁶ Тому то пиха їхню шию оздоблює, зодягає їх шата насилля,

⁷ вилазять їм очі від жиру, бажання їхнього серця збулися,

⁸ сміються й злосливо говорять про утиск, говорять бундючно:

⁹ свої уста до неба підносять, а їхній язик по землі походжає!...

¹⁰ Тому то туди Його люди звертаються, і щедро беруть собі воду

¹¹ та й кажуть: Хіба Бог те знає, і чи має Всевишній відомість,

¹² як он ті безбожні й безпечні на світі збільшили багатство своє?

¹³ Направду, надармо очистив я серце своє, і в невинності вимив руки свої,

¹⁴ і ввесь день я побитий, і щоранку покараний...

¹⁵ Коли б я сказав: Буду так говорить, як вони, то спроневірився б я поколінню синів Твоїх.

¹⁶ і роздумував я, щоб пізнати оте, та трудне воно в очах моїх,

¹⁷ аж прийшов я в Божу святиню, і кінець їхній побачив:

¹⁸ направду, Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх!

¹⁹ Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів!

²⁰ Немов сном по обудженні, Господи, образом їхнім погордиш, мов сном по обудженні!