1
Старших між вами молю, яко товариш-старший і сьвідок страдання Христового, і спільник слави, що має відкритись:
2
пасїте стадо Боже, що у вас, доглядаючи не по неволї, анї для поганої користі, а з доброго серця;
3
анї пануйте над народом, а взором будьте стада;
4
і як явить ся Пастир-Начальник, приймете невянучий слави вінець.
5
Саме так, молодші, коріть ся старшим; усі ж, один одному корячись, смирностю підпережіть ся; бо "Бог гордим противить ся, смирним же дає благодать."
6
Смиріть ся ж під сильну руку Божу, щоб піднїс вас угору свого часу;
7
всяку журбу вашу скинувши на Него, бо Він стараєть ся про вас.
8
Тверезїть ся, пильнуйте, бо противник ваш, диявол, як лев рикаючий, ходить, шукаючи кого пожерти;
9
проти него вставайте тверді вірою, знаючи, що такі страждання доводять ся і братівству вашому в сьвітї.
10
Бог же всякої благодати, покликавший нас до вічньої своєї слави в Христї Ісусї, коли трохи пострадаєте. Він нехай звершить вас, утвердить, укріпить і оснує (непорушне).
11
Йому слава і держава по вічні віки. Амінь.
12
Через Сильвана, вірного вам брата, як думаю, коротко написав, наповідаючи і сьвідкуючи, що се правдива благодать Божа, в котрій стоїте.
13
Витає вас вибрана з вами (церков) в Вавилонї, і Марк, син мій.
14
Витайте один одного у цїлуванню любови. Впокій вам усїм, що в Христі Ісусї. Амінь.
