¹ Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом. (49-2) Слухайте це, всі народи, візьміть до ушей, усі мешканці всесвіту,

² (49-3) і людські сини й сини мужів, разом багатий та вбогий,

³ (49-4) мої уста казатимуть мудрість, думка ж серця мого розумність,

⁴ (49-5) нахилю своє ухо до приказки, розв'яжу свою загадку лірою!

⁵ (49-6) Чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців,

⁶ (49-7) які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться?

⁷ (49-8) Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові,

⁸ (49-9) бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки,

⁹ (49-10) щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу!

¹⁰ (49-11) Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє...

¹¹ (49-12) Вони думають, ніби доми їхні навіки, місця їхнього замешкання з роду до роду, іменами своїми звуть землі,

¹² (49-13) та не зостається в пошані людина, подібна худобі, що гине!

¹³ (49-14) Така їхня дорога глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Села.

¹⁴ (49-15) Вони зійдуть в шеол, і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них...

¹⁵ (49-16) Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села.

¹⁶ (49-17) Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її,

¹⁷ (49-18) бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею!

¹⁸ (49-19) Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро,

¹⁹ (49-20) вона прийде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!

²⁰ (49-21) Людина в пошані, але нерозумна, подібна худобі, що гине!

¹ Псалом Асафів. Прорік Бог над Богами Господь, і землю покликав від схід сонця і аж до заходу його.

² із Сіону, корони краси, Бог явився в промінні!

³ Приходить наш Бог, і не буде мовчати: палючий огонь перед Ним, а круг Нього все буриться сильно!

⁴ Він покличе згори небеса, і землю народ Свій судити:

⁵ Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною.

⁶ і небеса звістять правду Його, що Бог Він суддя. Села.

⁷ Слухай же ти, Мій народе, бо буду ось Я говорити, ізраїлеві, і буду свідчить на тебе: Бог, Бог твій Я!

⁸ Я буду картати тебе не за жертви твої, бо все передо Мною твої цілопалення,

⁹ не візьму Я бичка з твого дому, ні козлів із кошар твоїх,

¹⁰ бо належить Мені вся лісна звірина та худоба із тисячі гір,

¹¹ Я знаю все птаство гірське, і звір польовий при Мені!

¹² Якби був Я голодний, тобі б не сказав, бо Моя вся вселенна й усе, що на ній!

¹³ Чи Я м'ясо бичків споживаю, і чи п'ю кров козлів?

¹⁴ Принось Богові в жертву подяку, і виконуй свої обітниці Всевишньому,

¹⁵ і до Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене!

¹⁶ А до грішника Бог промовляє: Чого про устави Мої розповідаєш, і чого заповіта Мого на устах своїх носиш?

¹⁷ Ти ж науку зненавидів, і поза себе слова Мої викинув.

¹⁸ Як ти злодія бачив, то бігав із ним, і з перелюбниками накладав.

¹⁹ Свої уста пускаєш на зло, і язик твій оману плете.

²⁰ Ти сидиш, проти брата свого наговорюєш, поголоски пускаєш про сина своєї матері...

²¹ Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти думав, що Я такий самий, як ти. Тому буду картати тебе, і виложу все перед очі твої!

²² Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопив, бо не буде кому рятувати!

²³ Хто жертву подяки приносить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважає, Боже спасіння йому покажу!

¹ Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (51-3) Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Свого загладь беззаконня мої!

² (51-4) Обмий мене зовсім з мого беззаконня, й очисти мене від мого гріха,

³ (51-5) бо свої беззаконня я знаю, а мій гріх передо мною постійно.

⁴ (51-6) Тобі, одному Тобі я згрішив, і перед очима Твоїми лукаве вчинив, тому справедливий Ти будеш у мові Своїй, бездоганний у суді Своїм.

⁵ (51-7) Отож я в беззаконні народжений, і в гріху зачала мене мати моя.

⁶ (51-8) Ото, полюбив єси правду в глибинах, і в таємних речах виявляєш премудрість мені.

⁷ (51-9) Очисти ісопом мене, і буду я чистий, обмий Ти мене і я стану біліший від снігу.

⁸ (51-10) Дай почути мені втіху й радість, і радітимуть кості, що Ти покрушив.

⁹ (51-11) Обличчя Своє заховай від гріхів моїх, і всі беззаконня мої позагладжуй.