¹ Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.

² Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.

³ На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.

⁴ Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.

⁵ Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.

⁶ Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.

⁷ Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.

⁸ Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.

⁹ Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.

¹⁰ Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.

¹¹ Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.

¹² Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

¹³ Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.

¹⁴ Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.

¹⁵ Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.

¹⁶ Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.

¹⁷ Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.

¹⁸ Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.

¹⁹ Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.

²⁰ Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.

²¹ Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.

²² Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.

²³ Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.

²⁴ Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.

²⁵ Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.

²⁶ У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.

²⁷ Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.

²⁸ У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.

²⁹ Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.

³⁰ Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.

³¹ Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.

³² Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

³³ Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.

³⁴ Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.

³⁵ Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.

¹ Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає.

² Язик мудрих то добре знання, а уста нерозумних глупоту висловлюють.

³ Очі Господні на кожному місці, позирають на злих та на добрих.

⁴ Язик лагідний то дерево життя, а лукавство його заламання на дусі.

⁵ Зневажає безумний напучення батькове, а хто береже осторогу, стає розумніший.

⁶ Дім праведного скарб великий, а в плоді безбожного безлад.

⁷ Уста мудрих знання розсівають, а серце безглуздих не так.

⁸ Жертва безбожних огида для Господа, а молитва невинних Його уподоба.

⁹ Господеві огида дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.

¹⁰ Люта кара на того, хто путь оставляє, а хто осторогу ненавидить, той умирає.

¹¹ Шеол й Аваддон перед Господом, тим більше серця синів людських!

¹² Насмішник не любить картання собі, він до мудрих не піде.

¹³ Радісне серце лице веселить, а при смутку сердечному дух приголомшений.

¹⁴ Серце розумне шукає знання, а уста безумних глупоту пасуть.

¹⁵ Нужденному всі дні лихі, кому ж добре на серці, у того гостина постійно.

¹⁶ Ліпше мале у Господньому страху, ані ж скарб великий, та тривога при тому.

¹⁷ Ліпша пожива яринна, і при тому любов, аніж тучний віл, та ненависть при тому.

¹⁸ Гнівлива людина роздражнює сварку, терпелива ж у гніві вспокоює заколот.

¹⁹ Дорога лінивого то терновиння, а путь щирих дорога гладка.

²⁰ Мудрий син тішить батька свого, а людина безумна погорджує матір'ю своєю.

²¹ Глупота то радість для нерозумного, а людина розумна дорогою простою ходить.

²² Ламаються задуми з браку поради, при численності ж радників сповняться.

²³ Радість людині у відповіді його уст, а слово на часі своєму яке воно добре!

²⁴ Путь життя для премудрого угору, щоб віддалюватись від шеолу внизу.

²⁵ Дім пишних руйнує Господь, але ставить межу для вдови.

²⁶ Думки злого огида для Господа, але чисті для Нього приємні слова.

²⁷ Зажерливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки ненавидить, той буде жити.

²⁸ Серце праведного розмірковує про відповідь, а уста безбожних вибризкують зло.

²⁹ Далекий Господь від безбожних, але справедливих молитву Він чує.

³⁰ Світло очей тішить серце, добра звістка підкріплює кості.

³¹ Ухо, що навчання життя вислуховує, буде перебувати між мудрими.

³² Хто напучування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається остороги, здобуде той розум.

³³ Страх Господній навчання премудрости, а перед славою скромність іде.

¹ Заміри серця належать людині, та від Господа відповідь язика.

² Всі дороги людини чисті в очах її, та зважує душі Господь.

³ Поклади свої чини на Господа, і будуть поставлені міцно думки твої.

⁴ Все Господь учинив ради цілей Своїх, і безбожного на днину зла.

⁵ Огида для Господа всякий бундючний, ручуся: не буде такий без вини!

⁶ Провина викуплюється через милість та правду, і страх Господній відводить від злого.

⁷ Як дороги людини Господь уподобає, то й її ворогів Він замирює з нею.

⁸ Ліпше мале справедливе, аніж великі прибутки з безправ'я.

⁹ Розум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.

¹⁰ Вирішальне слово в царя на губах, тому в суді уста його не спроневіряться.

¹¹ Вага й шальки правдиві від Господа, все каміння вагове в торбинці то діло Його.

¹² Чинити безбожне огида царям, бо трон зміцнюється справедливістю.

¹³ Уподоба царям губи праведности, і він любить того, хто правдиве говорить.

¹⁴ Гнів царя вісник смерти, та мудра людина злагіднить його.

¹⁵ У світлі царського обличчя життя, а його уподоба мов хмара дощева весною.

¹⁶ Набування премудрости як же це ліпше від золота, набування ж розуму добірніше від срібла!

¹⁷ Путь справедливих ухилятись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоронює.

¹⁸ Перед загибіллю гордість буває, а перед упадком бундючність.

¹⁹ Ліпше бути покірливим із лагідними, ніж здобич ділити з бундючними.

²⁰ Хто вважає на слово, той знайде добро, хто ж надію складає на Господа буде блаженний.

²¹ Мудросердого кличуть розумний, а солодощ уст прибавляє науки.

²² Розум джерело життя власникові його, а картання безумних глупота.

²³ Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навчання.

²⁴ Приємні слова щільниковий то мед, солодкий душі й лік на кості.

²⁵ Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

²⁶ Людина трудяща працює для себе, бо до того примушує рот її.

²⁷ Нікчемна людина копає лихе, а на устах її як палючий огонь.

²⁸ Лукава людина сварки розсіває, а обмовник розділює друзів.

²⁹ Насильник підмовлює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.

³⁰ Хто прижмурює очі свої, той крутійства видумує, хто губами знаки подає, той виконує зло.

³¹ Сивизна то пишна корона, знаходять її на дорозі праведности.

³² Ліпший від силача, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойовника міста.

³³ За пазуху жереб вкладається, та ввесь його вирок від Господа.