Джон 7

¹ І ходив Ісус після сього по Галилеї; не хотів бо по Юдеї ходити, що шукали Його Жиди вбити.

² Було ж близько Жидівське сьвято кучок.

³ Казали ж до Него брати Його: Зійди звідсїля, та й іди в Юдею, щоб і ученики Твої виділи діла Твої, що робиш.

⁴ Ніхто бо тайно нїчого не робить, шукаючи сам знаним бути. Коли таке робиш, то покажи себе сьвітові.

⁵ Бо й брати Його не вірували в Него.

⁶ Рече тодї їм Ісус: Пора моя ще не прийшла; ваша ж пора всякого часу готова.

⁷ Не може сьвіт ненавидіти вас, мене ж ненавидить; бо я сьвідкую про него, що діла його лихі.

⁸ Ви йдїть на се сьвято; я ще не пійду на те сьвято, бо пора моя ще не сповнилась.

⁹ Се сказавши їм, зіставсь у Галилеї.

¹⁰ Як же пійшли брати Його, тодї й Він пійшов на сьвято, не явно, а якби потай.

¹¹ Жиди ж шукали Його в сьвято, й казали: Де Він?

¹² І було багато говірки про Него в народі: инші казали, що Він добрий; инші ж казали: Ні, а зводить народ.

¹³ Та ніхто явно не говорив про Него задля страху перед Жидами.

¹⁴ Як же було в половинї сьвята, ввійшов Ісус у церкву, та й навчав.

¹⁵ І дивувались Жиди, кажучи: Як Він писання знає, не вчившись?

¹⁶ Озвав ся до них Ісус і рече: Моя наука не єсть моя, а Пославшого мене.

¹⁷ Коли хто хоче волю Його чинити, знати ме про науку, чи від Бога вона, чи я від себе глаголи).

¹⁸ Хто від себе говорить, слави своєї шукає; хто ж шукає слави Пославшого Його, Той правдивий, і неправди нема в Йому.

¹⁹ Хиба не Мойсей дав вам закон? а ніхто з вас не чинить закону. Чого шукаєте мене вбити?

²⁰ Озвавсь народ і каже: Біса маєш; хто шукає вбити Тебе?

²¹ Відказав Ісус і рече їм: Одно діло зробив я, і всі дивуєтесь.

²² Мойсей дав вам обрізаннє (не, що від Мойсея воно, а від батьків); то й у суботу обрізуєте чоловіка.

²³ Коли обрізаннє приймає чоловік у суботу, щоб не був зламаний закон Мойсеїв, чого на мене ремствуєте, що всього чоловіка уздоровив у суботу?

²⁴ Не судіть по виду, а праведний суд судїть.

²⁵ Казали тодї деякі з Єрусалимців: Чи не се Той, що шукають убити Його?

²⁶ ось явно говорить, і нїчого Йому не кажуть. Чи справді не взнали князі, що Він справді Христос?

²⁷ Тільки ж ми Його знаємо, звідкіля Він; Христос же, як прийде, ніхто не знати ме, звідкіля Він.

²⁸ Покликне тодї в церкві Ісус, навчаючи й глаголючи: І мене знаєте, й знаєте, звідкіля я! а від себе не прийшов я, єсть же правдивий Пославший мене, котрого ви не знаєте.

²⁹ Я ж знаю Його, бо я від Него; й Той мене післав.

³⁰ Шукали тодї, щоб схопити Його, та ніхто не зняв на Него руки, бо ще не прийшла година Його.

³¹ Многі ж з народу увірували в Него, й казали: Що, як прийде Христос, чи більші сих ознак робити ме, які Сей зробив?

³² Почули Фарисеї, що народ поговорював таке про Него, й післали Фарисеї та архиєреї слуги, щоб схопили Його.

³³ Рече їм тодї Ісус: Ще малий час я з вами, й пійду до Пославшого мене.

³⁴ Шукати мете мене, та й не знайдете; й де я, ви не зможете прийти.

³⁵ Казали тодї Жиди між собою: Куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не між розсипаних Геленян хоче йти та навчати Геленян?

³⁶ Що се за слово, що каже: Шукати мете мене, та й не знайдете? і: Де я, ви не можете прийти?

³⁷ В останній же великий день сьвята став Ісус, та й покликнув, глаголючи: Коли хто жаждує, нехай прийде до мене, та й пє.

³⁸ Хто вірує в мене, як рече писаннє, ріки води живої з черева його потечуть.

³⁹ Се ж глаголав про Духа, що мають прийняти віруючі в Него; ще бо не був (на них) Дух сьвятий, бо Ісус ще не прославив ся.

⁴⁰ Многі ж з народу, почувши се слово, сказали: Се справді пророк,

⁴¹ инші казали: Чи з Галилеї ж Христу приходити?

⁴² Чи не глаголе ж писаннє, що з насіння Давидового й з Витлеєма села, де був Давид, Христос прийде?

⁴³ Тодї повстало роздїленнє в народі через Него.

⁴⁴ Деякі ж з них хотіли схопити Його; тільки ж ніхто не зняв на Него рук.

⁴⁵ Прийшли тодї слуги до архиєреїв та Фарисеїв, і казали їм вони: Чом не привели Його?

⁴⁶ Відказали слуги: Ніколи так не говорив чоловік, як Сей чоловік.

⁴⁷ Відказали тодї їм Фарисеї: Чи й вас не зведено?

⁴⁸ Хиба хто з князїв увірував у Него, або з Фарисеїв?

⁴⁹ А сей народ, що не знає закону, проклятий.

⁵⁰ Каже Никодим до них, котрий приходив у ночі до Него, бувши один з них:

⁵¹ Чи закон наш судить чоловіка, коли не вислухає його перше й не знає, що робить?

⁵² Озвались вони й казали йому: Чи й ти з Галилеї єси? Пошукай і подивись, що пророк з Галилеї не встає.

⁵³ пійшов кожен до дому свого.